Андрійко (фільм, 1958)

фільм 1958 року

«Андрійко» (рос. «Андрейка») — радянський кольоровий художній фільм 1958 року, знятий на кіностудії «Ленфільм».

Андрійко
рос. Андрейка
Жанр кіноповість
Режисер Микола Лебедєв
Сценарист Олександр Попов
У головних
ролях
Боря Васильєв
Микола Тимофєєв
Лілія Гриценко
Оператор Семен Іванов
Композитор Володимир Маклаков
Художник Олексій Федотов
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 88 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1958
IMDb ID 0305218

Сюжет ред.

Липневі дні 1917 року в Петрограді. На вулиці вийшли сотні демонстрантів, в їх рядах і люди похилого віку, і діти. Вони йдуть з червоними прапорами, співають пісні. І раптом з горища лунає кулеметна черга. На бруківку падають убиті й поранені. І відразу ринули з провулків загони кінних козаків … Дивом уцілів в цій переробці Андрійко, син пітерського робітника. А ось у маленької Оленки вбили матір. Так в Андрійка з'явилася сестричка. Тимчасовий уряд видає указ про арешт Леніна. По всьому Петрограду нишпорять шпики. Один з них, прапорщик Звонков (Кирило Лавров), під виглядом двірника дядька Віті оселився недалеко від Андрійкиного будинку. Веселий і товариський, він відразу привернув до себе дітей. Якось пізно ввечері, коли Андрійко вже засинав, батько повідомив дружині, що скоро до них повинен прийти сам Ленін. І Андрійко вирішив допомогти дорослим. Приховав він для Леніна хліб. Ось тільки курива ніяк не міг дістати. Тоді він разом з дружком своїм Ваською звернувся за порадою до дядька Віті. «Все зроблю, хлопці», — запевнив той … Важко переживала смерть матері Оленка, ні слова з того часу не промовила. А тут і зовсім злягла, захворіла. Лікар сказав — справи кепські. Не встиг лікар піти, як важкі удари потрясли двері. В кімнату увірвалися юнкери. Це дядько Вітя, прийнявши лікаря за Леніна, привів патруль. Не зумівши захопити Леніна, юнкери заарештовують Андрійкиного батька. Андрійко тепер зрозумів, хто такий цей «дядько Вітя».

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.