Тимофєєв Микола Дмитрович
радянський актор театру і кіно
Тимофєєв Микола Дмитрович (26 грудня 1921, Баку — 25 вересня 1999, Москва) — радянський російський актор театру і кіно. Лауреат Сталінської премії (1952, за фільм «У мирні дні»). Народний артист РРФСР (1969).
Тимофєєв Микола Дмитрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 грудня 1921[1] Баку, Азербайджанська РСР | |||
Помер | 25 вересня 1999[1] (77 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1950) | |||
Заклад | Державний академічний театр імені Є. Вахтангова | |||
Партія | ВКП(б) | |||
У шлюбі з | Ізмайлова Олена Давидівна | |||
IMDb | nm0863732 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
ред.У 1939—1946 роках служив у Червоній Армії, учасник Великої Вітчизняної війни.
Закінчив Театральне училище ім. Б.Щукіна (1950). Працював у Театрі ім. Є.Вахтангова.
З 1950 року знімався в кіно (всього близько 70 ролей), в тому числі — в українських фільмах:
- «Тарас Шевченко» (1951, Добролюбов),
- «У мирні дні» (1951, Афанас'єв),
- «Головний проспект» (1956, Береговий),
- «Круті сходи» (1957, Соколенко),
- «Люди моєї долини» (1960, Стійвода),
- «Мрії назустріч» (1963, Крилов),
- «Повернення Вероніки» (1964, Саєнко),
- «Крутий горизонт» (1970, Петро Матвійович),
- «Стара фортеця» (1973, Іван Федорович, директор заводу),
- «Юркові світанки» (1974, т/ф, батько Юрія),
- «Час — московський» (1976, Василь Андрійович Плющ).
Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Література
ред.- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.421.
Посилання
ред.- ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.