Вікіпедія

Андрусь Горват

Горват Андрій Іванович (біл. Горват Андрэй Іванавіч), також відомий як Андрусь Горват (біл. Андрусь Горват; нар. 1983[2], Мінськ) — білоруський письменник і журналіст, найбільш відомий своєю книгою «Радзіва Прудок».

Андрій Іванович Горват
біл. Андрэй Іванавіч Горват
Ім'я при народженні біл. Андрэй Іванавіч Горват
Псевдонім Андрусь Горват
Народився 1983(1983)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Національність білорус
Діяльність письменник
журналіст
актор театру
громадський діяч
Сфера роботи література[1] і публіцистика[1]
Alma mater факультет журналістики БДУ
Мова творів білоруська
Роки активності 2017 — сьогодення
Magnum opus «Радзіва Прудок»
Батько Іван Горват
Нагороди «Дебют» (2017)
«Золота літера» (2017)
CMNS: Андрусь Горват у Вікісховищі

Біографія ред.

Раннє життя ред.

Андрій Горват народився 1983 року в місті Мінськ. У 2006 році закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету.

З осені 2013 по березень 2015 року працював двірником Національного академічного театру імені Янки Купали[3]. Згодом переїхав до села Прудок, що на Поліссі. За життя в селі активно писав дописи на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Саме ті дописи стали основою для його книги «Радзіва Прудок»[4].

«Радзіва Прудок» ред.

У 2016 році зібрав 5290 білоруських рублів з пожертв 364 осіб через сайт Талака на видання книги, яку він писав 3 роки (з 2014 року). Книга видавалася неодноразово, а загальний наклад сягнув понад 7 тисяч примірників. Після публікації книги він видалив свій обліковий запис у Facebook.

На початку 2018 року актори театру Роман Подоляко й Михайло Зуй зняли за мотивами книги короткометражний фільм. 16 травня того ж року в театрі імені Янки Купали відбулася прем'єра спектаклю «Радзіва Прудок»[4]. Режисером вистави став Роман Подоляко. Роль Андрія виконав Михайло Зуй, також взяли участь Світлана Анікей і Дмитро Єсенович[5]. Перші шоу були розпродані, а квитки на п'ять червневих вистав розкупили за шість годин після початку продажу.

«Прем'єра» ред.

У грудні 2018 року в книгарнях з'явилася друга книга Андруся Горвата — «Прем'єра» («Прэм'ера»), в якій він названий Андрієм Горватом. До виходу твору автор не планував автограф-сесій чи інших подібних заходів[6].

Садиба Горватів ред.

У листопаді 2020 року разом з Петром Кузнєцовим та Олександром Барановим придбав на аукціоні садибу Горватів у Наровлі[7]. Найближчим часом планувалося його часткова консервація та протиаварійні роботи.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • 2016 — Радзіва Прудок: щоденник
  • 2018 — Прем'єра: оповідання
  •  
    Польський театр у Бидгощі. Вистава «Радзіва Прудок».

Примітки ред.

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ Андрусь Горват. Матка. Апавяданне. Наша Ніва (біл.). 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2022.
  3. ↑ Касперович, Любовь (17 березня 2017). "Быць дворнікам — большае геройства, чым быць пісьменнікам". Горват о Купаловском и жизни в деревне. TUT.BY (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 28 травня 2022.
  4. ↑ а б «Купаловцы» покажут спектакль, на который в Минске невозможно было купить билеты. Зеркало (рос.). 22 грудня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
  5. ↑ Прэм’ера “Радзіва “Прудок” – 16 і 17 мая на Камернай сцэне. Тэатр Янкі Купалы (біл.). 1 квітня 2017. Процитовано 28 травня 2022.
  6. ↑ В обстановке строгой секретности. Увидела свет вторая книга Горвата. Наша Ніва (рос.). 23 грудня 2018. Процитовано 28 травня 2022.
  7. ↑ Рудь, Андрей (8 грудня 2020). Стало известно, кто купил наровлянский дворец Горватов. Это писатель Андрей Горват. Onliner (рос.). Процитовано 28 травня 2022.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрусь_Горват&oldid=42359501