Андре-Адольф-Ежен Дісдері (фр. André-Adolphe-Eugène Disdéri, 1819—1889) — французький фотограф, який почав кар'єру як дагерротипіст, але увійшов в історію завдяки патенту на винахід способу виготовлення фотографій на візитних картках, яка зробила його всесвітньо відомим.

Андре-Адольф-Ежен Дісдері
фр. André Adolphe Eugène Disdéri
Ім'я при народженніфр. André Adolphe Disdéri[1]
Народився28 березня 1819(1819-03-28)[2][3][…]
Париж, Франція[5][6][7]
Помер4 жовтня 1889(1889-10-04)[2][3][…] (70 років)
Париж, Франція[6][7]
Країна Франція[8]
Діяльністьфотограф, актор, художник
Знання мовфранцузька[9]
ЗакладDisdéri & Cied
У шлюбі зЖенев'єва Елізабет Дісдері
Автограф

Біографія

ред.

У молодості Дісдері пробував себе в кількох професіях, одночасно вивчаючи мистецтво. Він почав кар'єру фотографа як дагерротипіст у Бресті 1848 або 1849 року, але приблизно в грудні 1852- січні 1853 переїхав до Ним, де співпрацював з Е.Боєром і Ж.Лораном, які займалися хімічними експериментами в галузі фотографії. Через рік після переїзду в Ним Дісдері перебрався в Париж, де розробив і 1854 року запатентував «карт де візит» — фотоапарат з чотирма об'єктивами, який робив вісім невеликих фотографій розміром 3,25 × 1,125 дюйма на «повній» фотоплатівці формату 6,5 × 8,5 дюйма. Ці вісім світлин, кожна з яких була візитною карткою розміром 4 × 2,5 дюйма, продавали приблизно за 4 долари, більш ніж удвічі дешевше, ніж звичайно просили фотографи-портретисти за один повнорозмірний відбиток. Це був перший у світі патент на візитні картки. Дісдері також винайшов подвійну форматну камеру.

Технологія Дісдері мала величезний успіх і швидко поширилася в усьому світі. За оцінкою одного німецького туриста, студія Дісдері в Парижі «стала» Храмом фотографії " - місцем, унікальним за своєю розкішшю і елегантністю. Щодня він [Дісдері] продає портрети [на суму] від трьох до чотирьох тисяч франків". Виготовлення недорогих світлин у великих кількостях призвело до швидкого занепаду дагерротипії, а також перетворило візитні картки на предмет колекціонування. Величезний попит мали візитки знаменитостей, які поклали початок культу «зірок» в Європі і США.

Великий французький фотограф Надар, який був конкурентом Дісдері, написав у своїй автобіографічній книзі «Коли я був фотографом» (фр. Quand j'étais photographe) про появу візитних карток Дісдері: "Це означало катастрофу. Вам доводилося або піддаватися, тобто слідувати тренду — або йти у відставку". 

На вершині своєї кар'єри Дісдері був надзвичайно багатим і популярним, але з 1866 року попит на візитні картки його формату впав так само стрімко, як і ріс спочатку. Дісдері всіляко прагнув повернути до життя свій згасальний бізнес, намагався друкувати світлини на шовку, на кераміці, але його спроби не мали успіху — він став жертвою власного винаходу: масового виготовлення дешевих візитних карток, і до кінця життя залишився без гроша. Він помер 4 жовтня 1889 року в Парижі в госпіталі Святої Анни — притулку для «незаможних, алкоголіків і душевнохворих».

Галерея

ред.

Зноски

ред.

Література

ред.
  • Владимир Левашов. Лекции по истории фотографии / Галина Ельшевская. — 2-е изд.. М. : «Тримедиа Контент», 2014. 464 с.  ISBN 978-5-903788-63-7.
  • McCauley, Elizabeth Anne. «Carte de visite.» Oxford Companion to the Photograph, ed. Robin Lenman. Oxford: Oxford University Press, 2005. ISBN 0-19-866271-8.
  • Wilder, Kelley E. «Disdéri, André-Adolphe-Eugène.» Oxford Companion to the Photograph, ed. Robin Lenman. Oxford: Oxford University Press, 2005. ISBN 0-19-866271-8.

Посилання

ред.