Андре-Адольф-Ежен Дісдері
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (листопад 2018) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2018) |
| Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Андре-Адольф-Ежен Дісдері (фр. André-Adolphe-Eugène Disdéri, 1819—1889) — французький фотограф, який почав кар'єру в якості дагерротипіста, але увійшов в історію завдяки патенту на винахід способу виготовлення фотографій на візитних картках, яка зробила його всесвітньо відомим.
| Андре-Адольф-Ежен Дісдері | |
|---|---|
| фр. André Adolphe Eugène Disdéri | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. André Adolphe Disdéri[1] |
| Народився |
28 березня 1819[2][3][…] Париж[5][6][7] |
| Помер |
4 жовтня 1889[2][3][…] (70 років) Париж[6][7] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[8] |
| Діяльність | фотограф, актор, художник |
| Знання мов | французька[9] |
| Заклад | Disdéri & Cied |
| У шлюбі з | Женев'єва Елізабет Дісдері |
| Автограф |
_-_Marchio_di_fabbrica.jpg) |
Біографія ред.
В молодості Дісдері пробував себе в ряді професій, одночасно вивчаючи мистецтво. Він почав кар'єру фотографа в якості дагерротипіста в Бресті в 1848 або 1849 році, але приблизно в грудні 1852- січні 1853 переїхав до Ним, де співпрацював з Е.Боєром і Ж.Лораном, які займалися хімічними експериментами в області фотографії. Через рік після переїзду в Ним Дісдері перебрався в Париж, де розробив і в 1854 році запатентував «карт де візит» — фотоапарат з чотирма об'єктивами, який робив вісім невеликих фотографій розміром 3,25 × 1,125 дюйма на «повної» фотоплатівці формату 6,5 × 8,5 дюйма. Ці вісім фотографій, кожна з яких була візитною карткою розміром 4 × 2,5 дюйма, продавалися приблизно за 4 долари, більш ніж удвічі дешевше того, що звичайно запитували портретні фотографи за один повнорозмірний відбиток. Це був перший у світі патент на візитні картки. Дісдері також винайшов подвійну форматну камеру.
Технологія Дісдері мала величезний успіх і швидко поширилася по всьому світу. За оцінкою одного німецького туриста, студія Дісдері в Парижі «стала» Храмом фотографії "- місцем, унікальним по своїй розкоші і елегантності. Щодня він [Дісдері] продає портрети [на суму] від трьох до чотирьох тисяч франків ". Виготовлення недорогих фотографій в великих кількостях призвело до швидкого занепаду дагерротипії, а також перетворило візитні картки на предмет колекціонування. Величезним попитом стали користуватися візитки знаменитостей, які поклали край початок культу «зірок» в Європі і США.
Великий французький фотограф Надар, який був конкурентом Дісдері, написав у своїй автобіографічній книзі «Коли я був фотографом» (фр. Quand j'étais photographe), про появу візитних карток Дісдері: "Це означало катастрофу. Вам доводилося або піддаватися, тобто слідувати тренду — або йти у відставку ".
На вершині своєї кар'єри Дісдері був надзвичайно багатим і популярним, але з 1866 року попит на візитні картки його формату впав так само стрімко, як і ріс спочатку. Дісдері всіляко прагнув повернути до життя свій згасаючий бізнес, намагався друкувати фотографії на шовку, на кераміці, але його спроби не увінчалися успіхом — він став жертвою власного винаходу: масового виготовлення дешевих візитних карток, і до кінця життя залишився без гроша. Він помер 4 жовтня 1889 року в Парижі в госпіталі Святої Анни — притулку для «незаможних, алкоголіків і душевнохворих».
Галерея ред.
- Фото Дисдери
-
Ноги оперы (ок. 1862), Лос-Анжелес, Центр Гетти -
Фотопортрет Джузеппе Верди в формате визитной карточки. Париж, музей Орсе -
Наполеон III с супругой Евгенией (ок. 1870), Лос-Анжелес, Центр Гетти -
Визитная карточка Надара
_-_Giuseppe_Verdi_(1813-1901).jpg)
Зноски ред.
- ↑ https://ellesaussi.wordpress.com/genevieve-elizabeth-francart-disderi-ca-1817-1878/
- ↑ а б в Національний музей Швеції — 1792.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123989272 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Artists + Artworks
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література ред.
- Владимир Левашов. Лекции по истории фотографии / Галина Ельшевская. — 2-е изд.. — М.: «Тримедиа Контент», 2014. — 464 с. — ISBN 978-5-903788-63-7.
- McCauley, Elizabeth Anne. «Carte de visite.» Oxford Companion to the Photograph, ed. Robin Lenman. Oxford: Oxford University Press, 2005. ISBN 0-19-866271-8.
- Wilder, Kelley E. «Disdéri, André-Adolphe-Eugène.» Oxford Companion to the Photograph, ed. Robin Lenman. Oxford: Oxford University Press, 2005. ISBN 0-19-866271-8.
Посилання ред.
- npg.org [Архівовано 15 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- getty.edu [Архівовано 12 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- metmuseum.org [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Encyclopædia Britannica, Andre-Adolphe-Eugene Disdéri [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]. Accessed 28 November 2007.
- The virtual Cabinet Card museum. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Works by Disdéri Collection Paul Frecker, London.
- 19th Century Actors Carte de Visite Collection [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]. 1860—1885. 605 photographic prints on carte de visite mounts ; 4 x 2½ in. At University of Washington Libraries, Special Collections. [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]