Вікіпедія

Андрейчин Юрій Михайлович

український вчений у галузі медицини, освітянин
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрейчин.

Юрій Михайлович Андрейчин (нар. 23 січня 1972, Тернопіль[1], Україна) — український вчений у галузі медицини, доктор медичних наук (2016)[1], професор (2019)[1], професор кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії[2] Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.

Юрій Михайлович Андрейчин
Народився 23 січня 1972(1972-01-23) (52 роки)
м. Тернопіль
Країна  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність викладач університету
Alma mater Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Галузь медицина
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Посада професор кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: вчений у галузі медицини
Батько Андрейчин Михайло Антонович
Мати Андрейчин Людмила Григорівна
Діти Андрейчин Михайло Юрійович
CMNS: Андрейчин Юрій Михайлович у Вікісховищі

Життєпис ред.

У 1995 році закінчив Тернопільську державну медичну академію за спеціальністю «лікувальна справа»[3].

До 1998 року навчався в інтернатурі і магістратурі при кафедрі офтальмології з курсом оториноларингології за спеціальністю: хвороби вуха, горла та носа[1].

2000—2005 — асистент кафедри оториноларингології і офтальмології, а з травня 2005 — доцент кафедри оториноларингології і офтальмології ТДМУ[4][1].

З 2019 року — професор кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського[2][1].

Наукова діяльність ред.

У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування кальцієвої форми фосфату целюлози в комплексній терапії гнійних середніх отитів»[5].

У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Патогенетичні особливості перебігу верхньощелепних синуситів і ремоделювання синусних стінок»[5].

У своїй науковій роботі Андрейчин Ю. М. вивчає нові напрямки дослідження патогенезу синуситів, ефективність лікування та повноту одужання таких пацієнтів[6]. З цією метою було розроблено експериментальну патофізіологічну модель, яка виявила структурні зміни слизової оболонки та кісткової пластинки ураженого синуса[7]. Також проводить дослідження морфологічних та біохімічних ланок мікроциркуляторного русла слизової оболонки приносових синусів, процеси метаболізму кісткової тканини та ультраструктурні зміни слизової оболонки при верхньощелепних синуситах[8].

Доробок ред.

Автор 157 наукових праць[9], має 11 патентів на винахід[10].

Окремі праці ред.

  • Andreychyn Yu. M. Histological changes of Maxillary Sinus Wall at Chronic Purulent Sinusitis / Yu. M. Andreychyn // Oto Rhino Laryngology Internationl bulletin. − 2012. − № 4. − С. 8–11.
  • Andreychyn Yu. M. Morphometric Evaluation of Epithelial Mucosa by the Maxillary Sinus at Sinusitis / Yu. M. Andreychyn, Yu. Orel // Oto Rhino Laryngology Internationl bulletin. − 2013. − № 1. − С. 7–10.
  • Andreychyn Y. The role of reactive oxygen spesies in pathogenesis of experimental maxillary sinusitis / Y. Andreychyn // Health Problems of Civilization. − 2014. — Vol. 8, № 4 . — P. 16–19.
  • Міхньов В. А. Морфологічні зміни слизової оболонки верхньощелепних синусів морських свинок при експериментальному порушенні її симпатичної іннервації / В. А. Міхньов, Ю. М. Андрейчин, Т. В. Дацко // Журнал НАМН України. − 2014. − № 1. − С. 109—114.
  • Andreychyn Yu. Immunohistochemical changes of maxillary sinus mucosa with underluing adenomatous polyposis / Yu. Andreychyn, I. Kovalenko // Патологія. − 2017. − № 3. − С. 91–94.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Сторінка викладача. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  2. ↑ а б Кафедра оториноларингології, офтальмонології та нейрохірургії. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  3. ↑ Асоціація випускників ТНМУ. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  4. ↑ Історія кафедри. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  5. ↑ а б Каталоги Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Сайт НБУВ.
  6. ↑ Спосіб оцінки повноти клінічного одужання хворого на верхньощелепний синусит. База патентів України. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  7. ↑ Андрейчин, Ю. М. (2014, № 2). Тромбомодулін як маркер ендотеліальної функції у хворих на верхньощелепний синусит. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_50: Здобутки клінічної i експериментальної медицини. с. 209—211.
  8. ↑ Наукова робота кафедри. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  9. ↑ Наукові публікації д.м.н. Андрейчина Ю.М. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  10. ↑ Андрейчин Юрій Михайлович. База патентів України. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Джерела ред.

  • Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — 480 с. : фотогр. — ISBN 978-966-673-299-9.
  • Андрейчин Ю. М. Тромбомодулін як маркер ендотеліальної функції у хворих на верхньощелепний синусит / Ю. М. Андрейчин // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. — 2014. — № 2. — С. 209—211. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_50.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрейчин_Юрій_Михайлович&oldid=35883254