Андрейко Ілля Степанович
Андрейко Ілля Степанович (1918—1960) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (23 жовтня 1943).
| Андрейко Ілля Степанович | |
|---|---|
| Народився | 15 липня 1918 Пономаревський район, Росія |
| Помер | 16 лютого 1960 (41 рік) |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українці[1] |
| Діяльність | офіцер |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | старший лейтенант, капітан, майор і підполковник |
| Партія | ВКП(б)[2] |
| Нагороди |           |
Біографія
ред.Народився в 1918 році в с. Гаврилівка Пономарівського району Оренбурзької області. Закінчив школу ФЗУ м. Магнітогорська (після Професійне училище № 97). Працював слюсарем-ремонтником кисневого цеху ММК. Навчався на вечірньому відділенні індустріального технікуму.
У 1942 році призваний в Червону армію. На передовій з серпня 1942 року. Воював на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Гвардії старший лейтенант, командир стрілецької роти 198-го гвардійського стрілецького полку 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Член КПРС з 1943 року.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 23 жовтня 1943 року. Після війни продовжував службу в лавах Радянської Армії. Загинув в 1960 році в автомобільній катастрофі.
Похований в Одесі на Другому християнському кладовиищі.
Посилання
ред.- Андрейко Ілля Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |