Андреа Налес

німецький політик

Андреа Марія Налес (нім. Andrea Maria Nahles; нар. 20 червня 1970, Мендіг, ФРН) — німецька політикиня, членкиня Соціал-демократичної партії (СДП). З квітня 2018 року по червень 2019 року Налес була першою жінкою, яка очолила СДП, а з серпня 2017 року по червень 2019 року — першою жінкою, яка обіймала посаду лідера фракції соціал-демократів у Бундестазі.[2] До того часу з грудня 2013 року по вересень 2017 року Налес була міністеркою праці та соціальних питань Німеччини, а з 2009 року по грудень 2013 року — генеральним секретарем СДП.

Андреа Налес
Andrea Nahles
нім. Andrea Nahles
Андреа Налес Andrea Nahles
Міністр праці та соціальних питань
17 грудня 2013 — 27 вересня 2017
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Урсула фон дер Ляєн
Наступник Катаріна Барлі
Голова Соціал-демократичної партії Німеччини
Нині на посаді
Нині на посаді
На посаді з 22 квітня 2018
Попередник Олаф Шольц
Народилася 20 червня 1970(1970-06-20) (51 рік)
Мендіг, ФРН
Відома як політична діячка
Громадянство Німеччина Німеччина
Освіта Боннський університет
Політична партія СДПН
У шлюбі з Marcus Fringsd
Релігія Католицька церква[1]
andrea-nahles.de

Походження, навчання, особистеРедагувати

Андреа Налес та її молодший брат виросли в у католицькій сім'ї середнього класу[3] у Вайлері (Маєн-Кобленц): у сім'ї будівельника Альфреда Налеса (1941—2014)[4] та його дружини Ґертруд (дошлюб. Ґондерт). До 1980 року Налес відвідувала початкову школу у Вайлері. З 1980 року по 1986 року вона була учинецею у реальній школі в Маєні.[5] У 1989 році Налес закінчила гімназію в Маєні, отримавши атестат про загальну освіту, у випускній газеті вона вказала, що у майбутньому хоче стати «домогосподаркою або канцлеркою».[6]

У 1989 році Налес розпочала вивчати новітню та стародавню германістику, а також політологію в Боннському університеті, який вона закінчила у 1999 році, отримавши академічний ступінь магістра. Свою магістерську роботу на тему «Функція катастроф у серійних любовних романах» вона написала під керівництвом Юрґена Форманна.[7] Під час навчання Налес була співробітницею депутата у Бундестазі. З 2002 по 2003 разом із Міхаелем Ґуґґемосом вона очолювала основний офіс профспілки IG Metall.[8] У 2004 році, отримавши стипендію, Налес розпочала працювати в Боннському університеті над дисертацією на тему «Функціональні типи ідентифікаційного читання на прикладі історичного роману». Будучи знову обраною до Бундестагу в 2005 році, Налес призупинила роботу над дисертацією.[9]

Налес належить ферма у Вайлері, де ще проживали її прабабуся та прадідусь.[10] Вона є практикуючою католичкою та використовує свою віру як фундамент у своїй політичній діяльності.[11][12] Після хрестин у 1970 році Налес належить до парафії св. Кастора у Вайлері, де у 1970-х роках була однією з перших міністранток.[13] У 2009 році вона опублікувала свою біографію «Жінка, віруюча, ліва. Що для мене є важливим».[14] Налес має інвалідну групу (GdB 50) у зв'язку з травмою стегна, яку вона отримала в 1986 році під час стрибка у довжину.[15] З 1997 по 2007 роки Андреа Налес була у стосунках з профспілковим функціонером та на той час членом ради правління фірм ThyssenKrupp Elevator, Audi та Volkswagen AG Горстом Нойманном.[16] 18 червня 2010 року вона вийшла заміж за історика з мистецтвознавства Маркуса Фріґса.[17] У 2011 році Налес народила дочку[18] та повернулася до роботи після 8 тижнів декретної відпустки.[19] 15 січня 2016 року подружжя Налес-Фрінґс повідомили про своє розлучення.[20]

Політична кар'єраРедагувати

У 1988 році Налес вступила у Соціал-демократичну партію Німеччини (СДП) та була співзасновницею місцевого представництва партії у Вайлері.[21] З 1997 по 2013 роки, а також з 2018 по 2019 роки Налес належить до ради правління СДП, а з 2003 по 2013 роки та з 2018 по 2019 роки — до президії СДП. З 2007 по 2009 роки Налес — заступниця голови партії, а з 2009 по 2013 рр. — її генеральна секретарка. Співзасновниця Форуму демократичних лівих—21. Належить до лівого крила партії, публічно критикувала програму Герхарда Шредера «Agenda 2010».

З 1998 по 2002 роки і з 2005 року — депутатка парламенту Німеччини.

Міністерка праці та соціальних питань з 2013 по 2017 рр.

22 квітня 2018 року вона була обрана лідеркою Соціал-демократичної партії Німеччини.[22]

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/N/nahles_andrea/258818
  2. Who is Andrea Nahles, the potential new SPD leader?. Deutsche Welle.
  3. Andrea Nahles: Viel gemacht, nix gebracht .... Die Zeit (de-DE). 2016-09-22. ISSN 0044-2070. Процитовано 2019-07-25. 
  4. Gedenkseite von Alfred Nahles. trauer.rhein-zeitung.de (de). Процитовано 2019-07-25. 
  5. Realschule Mayen: Impressum. www.realschule-mayen.com (de). Процитовано 2019-07-25. 
  6. Andrea Nahles: Berufswunsch nach dem Abi: „Hausfrau oder Bundeskanzlerin“. Die Welt (de). 2018-02-13. Процитовано 2019-07-25. 
  7. Schmökel, Louisa (2018-06-02). Berühmt und berüchtigt: Andrea Nahles - 10 Jahre Studium und ein Bundestagsmandat. bonnFM (de-DE). Процитовано 2019-07-25. 
  8. Nahles versorgt (de). FOCUS Online. 21.10.2002. Процитовано 2019-07-25. 
  9. Beucker, Pascal (2005-11-01). Andrea Nahles wagt und siegt. Die Tageszeitung: taz (de). с. 3. ISSN 0931-9085. Процитовано 2019-07-25. 
  10. König, Jens; Reinecke, Stefan (2005-09-16). Zwei Leute-Versteher auf der Fahrt ganz nach oben. Die Tageszeitung: taz (de). с. 4–5. ISSN 0931-9085. Процитовано 2019-07-25. 
  11. Interview mit Andrea Nahles: In der SPD wegen Jesus Christus. Frankfurter Allgemeine (de). ISSN 0174-4909. Процитовано 2019-07-25. 
  12. Wilke, Birgit. Andrea Nahles wird wohl neue SPD-Fraktionsvorsitzende | DOMRADIO.DE. www.domradio.de (de). Domradio. Процитовано 2019-07-25. 
  13. Auf heiligen Stufen. Süddeutsche.de (de). Süddeutsche Zeitung. Процитовано 2019-07-25. 
  14. Schlieben, Michael (2012-02-07). Andrea Nahles: "Ich mache es wie Jesus". Die Zeit (de-DE). ISSN 0044-2070. Процитовано 2019-07-25. 
  15. Warum sich Andrea Nahles bestens mit Groschenromanen auskennt. stern.de (de). 2018-01-22. Процитовано 2019-07-25. 
  16. Reinking, Guido (2007-09-11). Horst Neumann: Erwartete Überraschung. web.archive.org (de). Financial Times. Процитовано 2019-07-25. 
  17. Hellemann, Angelika (19.06.2010). Andrea Nahles heiratete in Weiler Kunsthistoriker Marcus Frings. bild.de (de). Bild. Процитовано 2019-07-25. 
  18. SPD-Generalsekretärin ist Mutter. FOCUS Online (de). 18.01.2011. Процитовано 2019-07-25. 
  19. SPD-Generalsekretärin zurück aus Babypause. RP ONLINE (de). Процитовано 2019-07-25. 
  20. Liebes-Aus nach fünf Jahren Ehe: Andrea Nahles und ihr Mann trennen sich. FOCUS Online (de). Процитовано 2019-07-25. 
  21. Eyermann, Bernd (2018-04-03). Wie Weggefährten Andrea Nahles erlebten: „Sie konnte schon ganz schön nerven“. Kölnische Rundschau (de-DE). Kölnische Rundschau. Процитовано 2019-07-25. 
  22. Соціал-демократичну партію Німеччини вперше очолила жінка

ПосиланняРедагувати