Андреа Грітті

Андреа Грітті (італ. Andrea Gritti,Бардоліно ,17квітня 1455 - Венеція, 28 грудня 1538) — торговець, дипломат, політик ,77-й венеційський дож.

Андреа Грітті
італ. Andrea Gritti
Андреа Грітті Портрет Андрея Грітті, Тіціан
77-й дож
Початок правління:	1523 рік
Кінець правління:	1538 рік
Попередник:	Антоніо Грімані
Наступник:	П'єтро Ландо
Дата народження:	1455(1455)
Місце народження:	Бардоліно
Країна:	Венеційська республіка
Дата смерті:	1538(1538)
Місце смерті:	Венеція
Поховання	Венеція

Життєпис

Грітті народився сім'ї Франческо Ґрітті та Віенни Дзане. Після смерті його батька, опікуном Андреа був призначений його дід Тріадано, впливова людина у Венеційській республіці. Завдяки зв'язкам діда Грітті приписують до посольств Англії, Франції та Іспанії.

В двадцять один рік одружується з Бенедеттою Вендрамін, яка померла в тому ж році при родах його єдиного законного сина Франческо.

Після смерті дружини переїзджає в Константинополь, столицю Османської імперії. Живе в Пера з жінкою гречанкою, від якої має четверо позашлюбних дітей Алвізе , Джорджо,Лоренцо і Піетро .Займається з великим успіхом торгівлею,в основному зерном.

Тут він стає близьким другом великого візира Герсеклі Ахмед-паші , зятя султана Баязида II. Для європейців він стає посередником у контактах з владою, а також відстоює інтереси венеційців. У 1499 році в Константинополі Грітті потрапляє у в'язницю Замок семи веж за звинуваченням у шпигунстві, але уникає страти, завдяки його дружбі і зв'язкам. Його звільняють через чотири роки.

Герб Андреа Грітті

Його могила у Венеції.

У перших роках шістнадцятого сторіччя Грітті здійснює ряд представницьких і дипломатичних поїздок по країнах Європи. А в 1505 році стає подеста Падуї.

У 1509 році після поразки венеційської армії в битві при Аньяделло, Грітті був призначений проведітором венеційських військ. Грітті звільняє Падую, втрачену після Аньяделло. Далі Грітті відбиває у французів Брешію і Бергамо, і потрапляє в полон. У полоні він був відправлений у Париж, де йому вдалося домогтися розташування Людовика XII і схилити його на бік Венеції. Повернувшись на батьківщину, він приєднав військові сили республіки до французької армії і отримував нові перемоги над імперцями.

У 1509 році Андреа Грітті був обраний в прокуратори Базиліки Сан-Марко. Це призначення було привілеєм, яким володіло обмежене число венеційської знаті і було показником успішної політичної кар'єри.

До обрання дожем, він продовжував залишатися проведіторем і в Камбрейской лізі, і подальшій Священної лізі. Виконував важливі дипломатичні місії. Таким чином, Грітті зробив собі видатну дипломатичну і військову кар'єру.

Після обрання дожем 20 травня 1523 року Грітті укладає угоду з Карлом V, імператором Священної Римської імперії. Тим самим він виводить Венецію з Італійських воєн. У той же час він намагається зберегти нейтралітет Венеції в боротьбі між королем Франції Франциском I та імператором Карлом V, переконуючи їх звернути увагу на запобігання активності Османської імперії.

Для збереження хиткого миру з турками Грітті призначає свого сина Луїджі, народженого від невільниці під час його перебування венеційським послом в Константинополі, радником до великого візира Ібрагіма і султана Сулеймана. Але тим не менш, він так і не зміг запобігти нападу Сулеймана I на Корфу в 1537 році, що призвело до залучення Венеції у війну з турками.

Грітті помер у 1538 році. Він був похований в церкві Сан-Франческо делла Вінья у Венеції.

Посилання

• Андреа Грітті

Попередник:	Венеційський дож 1523-1538	Наступник:
Антоніо Грімані		П'єтро Ландо