Андреас Болек

австрійський політик

Андреас Болек (нім. Andreas Bolek; 3 травня 1894, Вайнберген5 травня 1945, Магдебург) — партійний діяч НСДАП, бригадефюрер СС (9 листопада 1937) і генерал-майор поліції (8 лютого 1944).

Андреас Болек
нім. Andreas Bolek
Народився 3 травня 1894(1894-05-03)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 1945[1] або 5 травня 1945(1945-05-05)[2] (51 рік)
Магдебург
Країна  Німеччина
 Австрія
Діяльність суддя, політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Бригадефюрер СС,
 генерал-майор поліції
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Біографія ред.

У 1914 року добровольцем вступив в австро-угорську армію. Учасник боїв на Італійському фронті, лейтенант. У 1919 році демобілізувався і повернувся в Лінц. З 1923 року працював в «Лінцькому електричному і трамвайному товаристві». У 1923 році вступив в австрійську нацистську партію (пізніше став членом НСДАП і отримав квиток № 50 648). Активний учасник нацистського руху в Австрії. З липня 1923 року — командир земельного командування СА «Верхня Австрія». З 11 травня 1926 року — заступник гауляйтера, з червня 1927 по 1 серпня 1934 року — гауляйтер Верхньої Австрії. З 1932 року — голова фракції НСДАП у міській раді Лінца, видавець націонал-соціалістичної газети «Народний голос» («Die Volksstimme»). Після заборони нацистської партії в Австрії був змушений переїхати до Німеччини. У 1936 році обраний членом Рейхстагу від Гессена. 9 листопада 1937 року вступив в СС (посвідчення № 289 210). 1 грудня 1937 року був призначений в адміністративне управління поліції Магдебурга, а 7 листопада 1938 року став поліцай-президентом. Протягом більш ніж 6 років очолював поліцію Магдебурга. Розстріляний радянськими військовими 5 травня 1945 року в Магдебурзі.

Сім'я ред.

4 листопада 1919 року одружився. В шлюбі народились 4 дочки.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130456543 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б https://www2.landesarchiv-bw.de/ofs21/olf/struktur.php?bestand=17847&sprungId=3452707&letztesLimit=suchen