Відкрити головне меню

Вайнберґен (Винники) (Винні гори, нім. Weinbergen) — німецька колонія у Винниках (біля Львова), закладена у 1785 р. Проіснувала до квітня 1940 р.

Перші німецькі поселенці з’явились у Винниках ще за часів короля Лева Даниловича у XIII ст.[1]


1785 р. у Вайнберґені було закладено 32 німецьких будинки. Лютеранська кірха (сьогодні — Церква Різдва святого Івана Хрестителя) збудована у 1937 р. 1938 р. тут проживало 367 колоністів. Разом із колонією Унтерберґен творили одну громаду (ґміну). 1785 p. — заснування німецької школи. 1793 р.- перший вчитель (у німецькій школі) Георг Ролянд.

На початку XIX ст. німці школи у Винниках не мали. Навчання відбувалося тільки узимку у будинку вчителя Георга Ролянда, уродженця Палатинату. У 1807 р. він склав звіт, в якому подав кількість дітей шкільного віку - 40 осіб, загальна ж кількість колоністів у Вайнберґені та Унтербергені, відповідно - 195 і 83 особи. Кількома роками пізніше учнів уже було 22, а учениць 29. 1808 р. у Вайнберґені – 192 особи.[2]

Свого храму тривалий час винниківські німці не мали і ходили на богослужіння до львівської євангелістської церкви. Там же відбувались вінчання. Хрещення проводили німці у винниківському римо-католицькому костелі, а похорони відправляв місцевий німецький учитель.[3]

Винниківська німецька громада мала у власному користуванні частину лісового масиву (західна частина урочища «Діброва», приблизно по сучасну лінію електропередач). Німецькі колоністи внесли помітний вклад у розвиток сільського господарства Винник: освоєння значних площ невживаних земельних угідь, підвищення культури землеробства (запровадження вирощування конюшини, ріпаку, хмелю, ревеню), садівництва, упорядкування лісового господарства, покращення годівлі худоби. Дотепер старожили Винник називають свої господарські знаряддя німецькими словами «цюрік», «васервага».Але далеко не всі винниківські колоністи займались сільським господарством. Частина з них працювала на тютюновій фабриці. [4]


1939 р. (грудень) — початок репатріації винниківських німців до Німеччини.

БібліографіяРедагувати

  • Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с.
  • Байцар Андрій.Німецькі поселення у Винниках https://web.archive.org/web/20130928053253/http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-576
  • Байцар Андрій. Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Історія винниківських німців// Винниківський вісник № 398-399, грудень 2011 р
  • Байцар Андрій. Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI міжнародн. наук. конф., Львів, 2012, с.33-38.
  • Байцар Андрій.. Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 43. Частина І. — Львів, 2013, с. 11-16.

ПосиланняРедагувати

  1. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 91.
  2. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 93.
  3. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 94.
  4. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання /А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, с. 94.

Див. такожРедагувати