Ангел Довгірд
| Цей розділ містить неперекладені фрагменти польською мовою. |
Ангел Довгірд (пол. Anioł Dowgird, лит. Angelas Daugirdas; 1776—1835) — польський та литовський філософ Просвітництва.
| Ангел Довгірд | |
|---|---|
| Народився |
2 грудня 1776 або 1776[2] Мстиславський повітd, Мстиславська провінціяd, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Помер |
26 квітня 1835[1] або 1835 Вільнюс, Російська імперія |
| Країна |
 Велике князівство Литовське |
| Діяльність | філософ, логік, психолог |
| Alma mater | Мстиславський єзуїтський колегіум, Q37298289?, Q37298755? і Вільнюський університет |
| Заклад | Q37299039?, Q37300021?, Q37300231?, Q37300416?, Щучинський піарській колегіумd, Q37300740?, Q37298755? і Вільнюський університет |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Довгірди |
 | |
Довгірд навчався в єзуїтських і піарійських школах, після чого сам вступив до ордену піарів і прийняв священний сан. Згодом він викладав у піарських школах і певний час був професором логіки та етики у Вільнюському університеті[3].
Довгірд визначав походження своїх поглядів з емпіризму Джона Локка, Шотландської школи здорового глузду[4] та «Критики чистого розуму» Іммануїла Канта. Проте на відміну від Канта, він приписував часу і простору реальне існування, незалежне від людини[3].
Праці ред.
- «O logice, metafizyce i filozofji moralnej» (Про логіку, метафізику та моральну філософію)
- «Wykład przyrodzonych myślenia prawideł, czyli logika teoretyczna i praktyczna» (Трактат про природні закони мислення, або Теоретична та практична логіка)
- «Rezczywistość poznań ludzkich» (Реальність людського досвіду)[3]
Він також написав декілька проповідей і залишив рукописний трактат про філософію Канта[3].
Див. також ред.
Список літератури ред.
- ↑ а б https://www.vle.lt/straipsnis/angelas-daugirdas/
- ↑ https://baza-nazwisk.de/suche.html?data=3671
- ↑ а б в г «Dowgird, Anioł,» Wielka Ilustrowana Encyklopedia Powszechna (Great Illustrated Universal Encyclopedia), volume IV.
- ↑ «Dowgird, Anioł,» Encyklopedia Powszechna PWN (PWN Universal Encyclopedia), vol. 1, p. 615.