Франчук Анатолій Романович

український політик
(Перенаправлено з Анатолій Франчук)

Анатолій Романович Франчук (8 вересня 1935(19350908) — 7 липня 2021) — кандидат економічних наук (1989); колишній народний депутат України.

Франчук Анатолій Романович
Народився8 вересня 1935(1935-09-08)
Володимирівка, Іллінецький район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер7 липня 2021(2021-07-07)[1] (85 років)
Країна СРСР
 Україна
 Росія
Діяльністьекономіст, політик, інженер
Галузьполітика
Alma materКрасноярський державний технічний університетd (1961) і Російська академія народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації (1980)
Науковий ступінькандидат економічних наук (1989)
Знання мовукраїнська і російська
ЗакладРада міністрів Автономної Республіки Крим і ВРУ
ЧленствоВерховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
ПартіяВідродження і СДПУ(о)
ДітиФранчук Ігор Анатолійович
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР Заслужений працівник промисловості Автономної Республіки Крим Майстер спорту СРСР міжнародного класу Почесний знак Автономної Республіки Крим «За вірність обов'язку»

Біографія

ред.

Народився 8 вересня 1935(19350908) року у селі Володимирівка, Іллінецького району Вінницької області. Українець.

Родина

ред.
  • Батько — Роман Михайлович, колгоспник,
  • мати — Єлизавета Арсенівна, колгоспник,
  • сини Ігор,
  • дочка Ірина.

Освіта

ред.

Красноярський політехнічний інститут (вечірнє відділення), радіоінженер-конструктор.

Академія народного господарства при Раді міністрів СРСР, економіст; кандидатська дисертація «Вплив гнучких виробничих систем на соціально-економічну ефективність виробництва» (Академія народного господарства, міста Москви, 1989).

Кар'єра

ред.
  • 1951 — 1952 рр. — учень школи механізації при Іллінецькій МТС.
  • 19521954 рр. — тракторист Іллінецької МТС.
  • 19541958 рр. — служба на флоті.
  • За комсомольською путівкою працював на будівництві Красноярської ГЕС.
  • Працював на Красноярському заводі ВПК: учнем слюсаря, слюсарем, електриком, майстром, старшим майстром, начальником бюра технічного контролю, заступником начальника цеху.
  • 1968 року — начальник цеху, головний інженер, заводу ВПК, місто Алма-Ата.
  • 1975 року — директор радіотехнічного заводу «Спутник», БРСР.
  • 1978 року — слухач Академії народного господарства при Раді міністрів СРСР; генеральний директор Сімферопольського ВО «Фотон».
  • Травень 1986 року — заступник міністра.
  • 1988 року — перший заступник міністра промисловості засобів зв'язку СРСР.
  • 7 лютого 1990 року по 22 березня 1991 року — перший заступник голови виконкому, начальник Головного планово — економічного управління Кримського облвиконкому.
  • Березень 1991 року — перший заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
  • Квітень — жовтень 1994 року — міністр з управління державними підприємствами Автономної Республіки Крим.
  • 6 жовтня 1994 року 26 січня 1996 року — прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим.
  • 4 червня 1997 року 27 травня 1998 року — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Народний депутат України 2-го скликання з грудня 1995 року (1-й тур) до квітня 1998 року, Керченський виборчій округ № 31, Республіка Крим, висунутий трудовим колективом. На час виборів — прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим, безпартійний. Член групи «Конституційний центр» (до цього — член МДГ). Член Комітету з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування. Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 року до квітня 2002 року, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим. На час виборів — народний депутат України, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Позафракційний травень 1998 року грудень 1999 року, член фракції СДПУ(О) грудень 1999 року.

Член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку жовтень 1998 року лютий 2000 року.

Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності лютий 2000 року.

Член фракції «Єдина Україна» травень — липень 2002 року

Член фракції СДПУ(О) липень 2002 року — січень 2005 року, позафракційний січень — жовтень 2005 року

Член групи «Довіра народу» жовтень — грудень 2005 року, уповноважений представник фракції політичної партії «Відродження» грудень 2005 року.

Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці червень 2002 року.

Березень 2006 року кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 11 в списку. На час виборів — народний депутат України, член Партії «Відродження».

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 року до квітня 2006 року, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим, самовисування. «За» 27.57 %, 8 суперників. На час виборів — народний депутат України, член СДПУ(О).

З травня 2005 — заступник голови Партії «Відродження»; в.о. голови Партії «Відродження» листопад — грудень 2005 року.

Наукові здобутки

ред.

Понад 60 праць в області економіки, інформатики, електроніки.[джерело?]

Нагороди

ред.

Ордени Леніна, Жовтневої революції, 2 ордени Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державного премії СРСР. Академік Академії економічних наук України, Міжнародної академії інформатизації.

Майстер спорту міжнародного класу з класичної боротьби.

Примітки

ред.

Посилання

ред.