Анатолійські мови

Мови

Анатолійські мови (англ. Anatolian languages) чи хетто-лувійські мови — мовна сім'я Індоєвропейської мовної родини, що вимерла більше, ніж 2 тисячі років тому.

За даними глотохронології ці мови відділилися від решти індоєвропейських найраніше. Носії цих мов існували у II—I тисячоліттях до нашої ери на території Малої Азії (Хетське царство та малі держави, які виникали на його території), що пізніше були підкорені і асимільовані персами або греками.

ПисемністьРедагувати

Найстаріші пам'ятки анатолійської писемності — хеттський клинопис і лувійські ієрогліфи. Були знайдені також пам'ятки писемності палайською мовою — найдревнішою з анатолійських. Дослідженням цих мов займався чеський мовознавець Бедржих Грозний, який довів індоєвропейське походження анатолійських мов, що певною мірою сприяло їх розшифруванню і вивченню.

КласифікаціяРедагувати

Ще кілька мов засвідчені лише небагатьма глосами. Належність до анатолійських мови філістимлян є дискусійною.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати