Хетська держава

(Перенаправлено з Хатті)

Хатті або ж Хеттська держава — могутня стародавня держава в Малій Азії (бл. 1800-1180 до н. е.), утворена хеттами.

Хетська держава
Дата створення / заснування 17 століття до н. е.
Офіційна мова хеттська мова
Континент Азія
Столиця Хаттуса
Форма правління монархія і Теократія
Мова комунікації Лувійська мова і хеттська мова
Досліджується в хетологіяd
Час/дата припинення існування 1178 до н. е.
Мапа розташування
Офіційна релігія політеїзм
Мапа

Координати: 40°01′11″ пн. ш. 34°36′55″ сх. д. / 40.01972222224999598° пн. ш. 34.61527777780555226° сх. д. / 40.01972222224999598; 34.61527777780555226

Держава хеттів за часів найвищого піднесення
Мирний договір, укладений Рамзесом II і Хаттусілісом III після битви при Кадеші. Археологічний музей, Стамбул
Тудхалія IV. Барельєф в Хаттусі
Стародавній Схід близько 1220 до н. е., коротка ситуація напередодні катастрофи бронзової доби. Мікенська культура, новоєгипетська держава, Новохеттське держава (з частиною знищеного Мітанні), Середньоассирійська держава (з Мітанні, Аррапхе і Вавилон)

Рання історія ред.

До хеттів на території, де вони поселились, раніше мешкали хатти.

На межі III—II тисячоліть до н. е. у хеттів почався розпад родоплемінного ладу. Прискоренню цього процесу сприяло проникнення в XX—XVIII ст. до н. е. семітських торгових колоністів (ассирійських, і частково, аморейських). На територіях східної і центральної частин Малої Азії було, можливо, ще в III тис. до н. е. створено кілька політичних утворень типу міст-держав (Пурусханда, Амкува, Куссара, Хатті, Каніш, Вахшушана, Ма'ма, Самуха тощо), на чолі яких стояли правителі (рубаум) або правительки (рабатум).

Міста-держави Малої Азії користувались писемністю і письмовою мовою, запозиченими у ашшурських купців. Серед міст-держав відбувалася боротьба за політичну гегемонію. На перших порах гору взяла Пурусханда, правитель якої вважався «великим правителем» серед інших правителів міст-держав Малої Азії. Пізніше ж ситуація змінилася на користь міста-держави Куссара. У першій половині XVIII ст. до н. е. правитель Куссара Анніта заснував величезну державу, названу пізніше Хеттською державою.

Давньохеттська держава (бл. 1680—1500 до н. е.) ред.

Хеттська історична традиція пов'язувала найдавнішу добу історії хеттів з Куссарою, що була столицею на початку існування Хеттської держави. Проте по Анітті відбулися значні зміни у політичних обставинах цього краю. Багато осередків зазнають руйнації. Тяжко повісти, чи брали в цьому участь безпосередні предки тих, в руках кого опиниться незабаром влада в Центральній Анатолії (цісарі династії Лапарнаса). Але прихід до влади цієї династії, очевидно, все ж значною мірою був підготовлений цією подією. Представники цієї династії своїм родоначальником вважали Лапарнаса, який правив по Анітті і нічим не показують свій зв'язок з династією Аніттаса. Династія Лапарнаса була носієм інших звичаїв і, можливо, походила з іншої злуки, ніж та, до якої належали Пітхана та Анітта. Показником культурних та суспільних змін стало й те, що хетти змінили офіційний давньоассирійський аккадський діалект і писемність на рідну мову та інший варіант клинопису, запозичений з Північної Сирії за посередництва племен хурритів, які там мешкали.

Див. також ред.

Посилання ред.