Анаперо-довгокрил бурий
| Анаперо-довгокрил бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lurocalis semitorquatus (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Caprimulgus semitorquatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Анапе́ро-довгокрил бурий[2] (Lurocalis semitorquatus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 19-29 см, самці важать 82-89 см, самиці 79-81 г. Верхня частина тіла темно-коричнева або чорнувато-бура, поцяткована рудувато-охристими плямками. Крила темно-коричневі, поцятковані світлими плямками, білі плями на них відсутні. Хвіст коричневий, поцяткований охристими або сіруватими смужками, на кінці білуватий або охристий. Підборіддя темно-коричневе, горло біле, верхня частина грудей темно-коричнева, поцяткована світлими плямками, нижня частина грудей жовтувато-охриста, поцяткована коричневими смугами, живіт і боки охристі, поцятковані коричневими смугами. Хвіст короткий, має прямокутну форму. Крила відносно довгі, їхні кінчики виступають за кінець хвоста. Крик самця — серія посвистів "ту-іт, ту-ік", схожа на крик кулика, а також різка серія "кіт-кіт-кіт".
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- L. s. stonei Huber, 1923 — від південно-східної Мексики до південно-західного Еквадору;
- L. s. semitorquatus (Gmelin, JF, 1789) — від північної Колумбії до Гвіани і північної Бразилії, острів Тринідад;
- L. s. schaeferi Phelps & Phelps Jr, 1952 — північна Венесуела (Арагуа);
- L. s. nattererii (Temminck, 1822) — від Амазонії (на південь від Амазонки) до північної Аргентини.
Поширення і екологія ред.
Бурі анаперо-довгокрили мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії Венесуелі, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Бразилії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря, поодинці або парами, іноді невеликими зграями. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, над кронами дерев. Сезон розмноження в Панамі триває з кінця січня до початку квітня, у Венесуелі з травня по червень, в Бразилії з жовтня по грудень, в Аргентині з кінця листопада по січень. Відкладають яйця просто на велику, горизонтально розташовану гілку.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lurocalis semitorquatus. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |