Амосова Серафима Тарасівна

Серафи́ма Тара́сівна Таране́нко, у дівоцтві — Амо́сова (нар. 20 серпня 1914(19140820) — пом. 17 грудня 1992) — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни. Заступник командира з льотної частини 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії майор.

Серафима Тарасівна Тараненко (Амосова)
рос. Серафима Амосова
Амосова Серафима Тарасівна.jpg
Народження 20 серпня 1914(1914-08-20)
ст. Чорноріченська
Смерть 17 грудня 1992(1992-12-17) (78 років)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 1941–1948
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Командування 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За визволення Варшави»
CMNS: Амосова Серафима Тарасівна на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народилася 20 серпня 1914 року на станції Чорноріченській (нині Красноярський край, Росія) в родині робітника залізничного депо. Росіянка. Закінчила семирічку й школу ФЗН у Красноярську, отримала кваліфікацію токаря 4-го розряду.

У 1936 році закінчила Тамбовську льотну школу ЦПФ. До січня 1941 року — льотчик Східно-Сибірського управління ЦПФ, з січня по вересень 1941 року — командир ланки навчальної ескадрильї Янаульського аеропорту (Башкортостан).

У лавах РСЧА з жовтня 1941 року. Закінчила курси удосконалення льотчиків при Енгельсській авіаційній школі пілотів. Учасник німецько-радянської війни з травня 1942 року: командир ескадрильї, згодом — заступник командира полку з льотної частини 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Займалася підготовкою і перенавчанням штурманів полку на льотчиків, а техскладу&nbs;— на штурманів. За роки війни здійснила 555 бойових вильотів на бомбардування живої сили і техніки ворога.

По закінченні війни жіночий авіаційний полк був розформований, а гвардії майор С. Т. Амосова вийшла у запас. Вела домашнє господарство, виховувала дітей.

Мешкала в Москві, де й померла 17 грудня 1992 року. Похована на Новодівочому цвинтарі.

НагородиРедагувати

Нагороджена двома орденами Червоного Прапора (09.09.1942, 07.03.1945), орденами Олександра Невського (26.04.1944), Вітчизняної війни 2-го ступеня (30.10.1943), Червоної Зірки (02.05.1943) і медалями.

РодинаРедагувати

У повоєнний час вийшла заміж за льотчика Героя Радянського Союзу Івана Тараненка. Взяла прізвище чоловіка.

ПосиланняРедагувати