Вікіпедія

Амвросій (Гудко)

український та російський релігійний діяч, єпископ Кременецький, Балтський та Сарапульський

Амвро́сій (в миру Василь Іванович Гудко́; 28 грудня 1867 (9 січня 1868)(18680109), Тишовце, Люблінська губернія — 27 липня (9 серпня) 1919, станція Тюрлема) — український та російський релігійний діяч, єпископ Кременецький (1904—1909 рр.), Балтський (1909—1914 рр.) та Сарапульський (1914—1919 рр.).

Амвросій
Гудко.PNG
Ім'я при народженні Василь Іванович Гудко
Народився 28 грудня 1867 (9 січня 1868)(1868-01-09)
Люблінська губернія
Помер 27 липня (9 серпня) 1919(1919-08-09) (51 рік)
станція Тюрлема
·розстріляний
Поховання Татарстан
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність священник
Alma mater Холмська духовна семінарія
Титул єпископ Кременецький, Балтський, Сарапульський
Посада єпископ
Термін 1904-1919
Конфесія православ'я
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Амвросій.

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Холмську духовну семінарію, потім — духовну академію в Санкт-Петербургу в 1893 році, служив у різних монастирях, місіях та училищах.

1901—1904 рр. — ректор Волинської духовної семінарії.

30 травня 1904 р. у Житомирському кафедральному соборі висвячений на єпископа Кременецького, в 1909—1914 роках єпископ Балтський. Виголошував проповіді українською мовою, що в РПЦ було заборонено.

1914 року переведений на кафедральне єпископство Сарапульське. Ініціатор введення загальнонародного церковного співання. Творець повітових братств тверезості, шкільних гуртків тверезості. Намагався також протидіяти соціалістичній пропаганді і діяльності перших релігійних гуртків євангелістів, баптистів та інших. Влітку 1917 року звільнений і переведений на посаду настоятеля монастиря міста Свіязьк. Навесні 1918 року був під судом революційного трибуналу.

Страчений без суду азінцями 1919 року. Канонізований у 1999 році.

ДжерелаРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амвросій_(Гудко)&oldid=38497284