28-ма стрілецька дивізія (СРСР)

28-ма стрілецька дивізія
На службі	вересень 1918 — грудень 1941
Країна	СРСР
Тип	піхота
Чисельність	17,5 тисяч осіб
Оборонець	Володимир Азін
Війни/битви	Громадянська війна в Росії, Друга світова війна
Командування
Визначні; командувачі	комдив Азін Володимир Мартинович

28-ма стріле́цька диві́зія ім. В. М. Азіна — військове формування СРСР в часи Громадянської війни в Росії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 28-ма дивізія.

Історія ред.

Громадянська війна ред.

Дивізія була сформована у вересні 1918 року з військ Правобережної групи Другої армії Східного фронту під назвою 27-ма вільна дивізія. У неї увійшли: Арська група військ, 17-й Полтавський полк, 37-й вільний полк, 17-й вільний кавалерійський полк. До кінця жовтня 1918 року в дивізії було 17,5 тисяч осіб та 2 бронепоїзда. Під час Іжевсько-Воткінської операції 1918 року дивізія стала основною ударною силою 27-ї армії. На початку листопада в її склад був включений Мусульманський полк, який був поспіхом сформований в Казані. 7 листопада 1918 року дивізія звільнила Іжевськ, 13 листопада — Воткінськ. З листопада 1918 року по березень 1919 року дивізія брала участь у боях в Кунгурсько-Красноуфимському напрямку. Наприкінці 1919 року — на початку 1920 року вела бої в місті Царицин проти військ П. М. Врангеля, які йшли на з'єднання з А. І. Денікіним. Потім воювала на Кубані. В боях 17 лютого 1920 року дивізія, рятуючи 17-ту Кінну армію С. М. Будьонного, затримала кінноту генерал-лейтенанта К. К. Мамонтова. В бою майже весь командирський склад, в тому числі комдив В. М. Азін, були вбиті. Нагороджена почесним революційним Червоним прапором (1921).

З березня 1922 року дивізія була переформована в 28-му Гірську царицинську стрілецьку дивізію Північно-Кавказького військового округу.

Друга світова війна ред.

В роки Другої світової війни у вересня 1941 року дивізія була відновлена. В червні вона дислокувалась в Сочі, однак почала рухатись до Ржищева, де мала увійти в Південно-Західний фронт, але в липні передана спочатку в Київський укріпрайон, а через пару днів — в 21-шу армію для запланованого контрудару на Мозир. Через відміну удару дивізія передана назад в Київський укріпрайон, де 16 липня вступила в бій. В середині серпня вона разом з іншими радянськими військами почала відходити до Дніпра і потрапила в Київський котел, де була повністю знищена у вересні. Офіційно розформована в грудні 1941 року.

Командування ред.

В. М. Азін
К. І. Рибаков
Г. Ф. Мазуров
Н. А. Нестеровський
Н. Г. Семенов

Військові комісари ред.

Ф. К. Кузьмин
Д. Ф. Зорін
В. С. Сергеєв
Г. Н. Пилаєв
Н. А. Тилліб
Г. Щеголев
Н. В. Соколов

Джерела ред.

Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
Ладухин В . В . Азин. М., 1967; Чуйков В. И. Закалялась молодость в боях. М., 1978; Куликов К. И. В боях за Советскую Удмуртию. Ижевск, 1982.

Посилання ред.

Історія дивізії

Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.