Золтан Амбруш
Золтан Амбруш (угор. Ambrus Zoltán; 22 лютого 1861, Дебрецен — 28 лютого 1932, Будапешт) — угорський письменник, есеїст, драматург і перекладач. Член-кореспондент Угорської академії наук.
| Золтан Амбруш | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Ambrus Zoltán | ||||
_%E2%80%93_crop.jpg) | ||||
| Народився |
22 лютого 1861 Дебрецен, Угорщина | |||
| Помер |
28 лютого 1932[1] (71 рік) Будапешт, Угорське королівство ·хвороба | |||
| Поховання | Керепеші | |||
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} Угорщина Долитавщина | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, літературний критик, театральний критик, прозаїк, драматург | |||
| Сфера роботи | Угорська література | |||
| Alma mater | Паризький університет (1886), Будапештський університет (1881) і Колеж де Франс (1886) | |||
| Заклад | Nyugatd | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Жанр | п'єса, роман, повість і есей | |||
| Членство | Угорська академія наук | |||
| У шлюбі з | Gizella Tormássyd і Etelka Benkőd | |||
| Діти | Gizella Ambrusd | |||
|
| ||||
 Золтан Амбруш у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія ред.
Після закінчення гімназії, в 1877-1881 вивчав право в Будапештському університеті. У 1879 помер його батько, залишивши 18-річному синові турботи про сім'ю. Амбруш став працювати викладачем, потім — театральним критиком, поміщав статті в пресі (Fővárosi лапок, Pesti Napló і Budapesti Szemle).
Література приваблювала Золтана більше, ніж юриспруденція, тому в 1885 він переїхав до Парижа, де вивчав філологію та історію французької літератури в Колеж де Франс і Сорбонні.
Після повернення на батьківщину став одним із співробітників журналу Hét в Будапешті. Його перу належить велика кількість оповідань.
У 1900 редагував журнал Új Magyar Szemle. У 1917-1922 — директор Національного театру.
Творчість ред.
Золтан Амбруш — представник угорського романтизму і реалізму. Тонкий есеїст, багато почерпнув з французької «експериментальної» і психологічної прози, у Ренана і Франса, наступник традицій французької літератури XIX століття. Ввів в угорську літературу тип французького психологічного роману.
Автор кількох драматичних творів, опублікованих в журналі «Нюгат» романів, повістей, есе та оповідань, зібраних в шістнадцяти томах.
Переклав ряд творів французьких авторів, в тому числі, Бальзака, Флобера, Мопассана, Анатоль Франса, Віктора Шербюл'є.
Вибрана бібліографія ред.
- Giroflé és Girofla (1901)
- Berzsenyi báró és családja (1902)
- Midás király I—II. (1906)
- A tóparti gyilkosság
- A türelmes Grizeldisz
Примітки ред.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела ред.
- AMBRUS ZOLTÁN [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]