Відкрити головне меню

Аліциклічні сполукиорганічні сполуки, молекули яких містять замкнені кільця з атомів вуглецю, що є частково або повністю насиченими. Аліциклічні сполуки не мають ароматичного характеру і разом з ароматичними сполуками становлять розділ ізоциклічних, або карбоциклічних сполук. Аліциклічні сполуки класифікують за кількістю атомів у кільці, за кількістю кілець, наявністю або відсутністю кратних зв'язків. В аліциклічні сполуки розрізняють ізомерію циклів, ізомерію бічних ланцюгів та розташування їх у циклах, стереоізомерію. Аліциклічні сполуки — важливі моделі для розвитку конформаційного аналізу. Найбільшою хімічною стійкістю відзначаються 5- та 6-членні цикли (циклопентан, циклогексан). Містяться у нафті, ефірних оліях, стеринах, стероїдах, антибіотиках тощо. Застосовують, зокрема, як паливо (в т. ч. ракетне), інсектициди, лікувальні препарати, напівпродукти у виробництві синтетичних волокон.

Серед них розрізняють моно- й поліциклічні, спіранові, каркасні. Найпростішими серед них є відповідно циклопропан (І), циклопропен (ІІ), транс-біцикло[1,1,0]бутан (III), спіро[2,2]пентан (IV), тетрагедран (V).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Гупало О. П., Тушницький О. П. Органічна хімія. — К. : Знання, 2010. — 431 с. — ISBN 978-966-346-414-5.
  • Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — Л. : Центр Європи, 2006. — 864 с. — ISBN 966-615-235-5.
  • Опейда Й., Швайка О. Глосарій термінів з хімії. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.