Алікорто рудочеревий
| Алікорто рудочеревий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Brachypteryx hyperythra Jerdon & Blyth, 1861 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аліко́рто рудочеревий[2] (Brachypteryx hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в горах на схід від Гімалаїв.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла темно-сиза, обличчя чорне, над очима короткі білі "брови". Хвіст і крила короткі. Нижня частина тіла яскраво-руда. Дзьоб чорний, лапи довгі, рожеві. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, обличчя темно-коричневе. Горло руде, боки рудувато-коричневі, живіт рудуватий. Дзьоб біля основи блідий.
Поширення і екологія ред.
Рудочереві алікорто мешкають в горах Індії (в штатах Західний Бенгал, Сіккім, Ассам, Аруначал-Прадеш, і, можливо, Нагаленд), північної М'янми і південного заходу провінції Юньнань (Китай). Можливо, вони зустрічаються також в Бутані, Непалі і південно-східному Тибеті. Рудочереві алікорто живуть у вологих гірських тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються переважно на висоті від 1800 до 3000 м над рівнем моря. Взимку, імовірно, мігрують в долини.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Через малодослідженність цього виду склодно оцінити загальну популяцію рудочеревих алікорто. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Brachypteryx hyperythra. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
Посилання ред.
- Xeno-canto: audio recordings of the Rusty-bellied Shortwing [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Acharya, B.K.; Vijayan, L. (2007). Range extension of Rusty-bellied Shortwing Brachypteryx hyperythra in Sikkim, India (PDF). BirdingASIA. 7: 50—51. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.
- Clement, Peter (2016). Rusty-bellied shortwing Brachypteryx hyperythra. Robins and Chats. Helm Identification Guides. London: Bloomsbury. с. 184—185. ISBN 978-1-4081-5596-7.
- Mauro, I.; Vercruysse, E. (2000). Rusty-bellied Shortwing Brachypteryx hyperythra at Lava, Darjeeling, India in April and June 1996 (PDF). Forktail. 16: 176—178. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |