Альфред Штреціус (нім. Alfred Streccius; 3 червня 1874, Мюльгаузен26 жовтня 1944, Ганновер) — німецький офіцер, генерал піхоти запасу вермахту (27 червня 1940). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Альфред Штреціус
нім. Alfred Streccius
Народився 3 червня 1874(1874-06-03)
Мюльгаузен
Помер 26 жовтня 1944(1944-10-26) (70 років)
Ганновер
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія ред.

22 березня 1893 року поступив на службу в Імперську армію. В 1904 році служив у Німецькій Південно-Західній Африці, де був поранений. Учасник Першої світової війни, служив у авіації. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 31 січня 1931 року вийшов у відставку. Декілька років працював військовим радником у Китаї.

В серпні 1939 року призваний у вермахт. З 15 вересня 1939 року — міський комендант, з 14 жовтня — польовий обер-комендант Тарнова. З 10 січня 1940 року — комендант 672-го тилового району, з 10 березня — 592-ї польової обер-комендатури. З 27 червня 1940 року — голова військової адміністрації в Парижі зі штаб-квартирою в готелі «Маджестік». Підкорявся лише командувачу військами у Франції. З 25 жовтня 1940 року — заступник командира 17-го армійського корпусу і командувача 17-м військовим округом у Відні. 21 серпня 1943 року здав командуванні і більше не отримував призначень. 31 грудня 1943 року звільнений у відставку. Загинув під час авіанальоту.

Нагороди ред.

Посилання ред.