Альфонсо Марія де Ліґуорі

італійський католицький єпископ, духовний письменник, теолог і засновник релігійного ордену Редемптористів

Альфонсо Марія де Ліґуорі
італ. Alfonso Maria de 'Liguori
Народився 27 вересня 1696(1696-09-27)
Маріанелла
Помер 1 серпня 1787(1787-08-01) (90 років)
Пагані
Поховання Салерно
Країна  Неаполітанське королівство
Діяльність архиєпископ
теолог
Alma mater Неапольський університет імені Федеріко II
Мова творів італійська[1][2]
Magnum opus Tu scendi dalle stelled
Конфесія католицька церква[3] і католицтво[4][3]
Мати Donna Anna Catherine Cavalierid[5]

CMNS: Альфонсо Марія де Ліґуорі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Альфо́нсо Марія де Ліґуо́рі, (італ. Alfonso Maria de 'Liguori; 27 вересня 1696(16960927), Маріанелла — 1 серпня 1787, Пагані) — італійський католицький єпископ, духовний письменник, теолог і засновник релігійного ордену Редемптористів. Канонізований в 1839 папою Григорієм XVI і визнаний Учителем Церкви.

Біографія ред.

Альфонсо Марія де Лігуорі народився 27 вересня 1696 року в містечку Маріанеллі неподалік Неаполя (Італія) в родині командора королівського флоту. Як найстарший син, був спадкоємцем маєтку, тому батьки ним особливо опікувалися. Був першою дитиною доволі великої аристократичної родини.

У домі Ліґуорі початкове виховання дітей провадила мати. Щоранку всіх благословляла і веліла звертатися до Бога в молитві, щовечора збирала навколо себе і вчила головних засад віри. Щотижня водила їх до церкви, де вони сповідалися та приступали до причастя.

У 12-літньому віці здобув середню освіту, в 16 років здобув подвійний докторат із церковного та світського права, у 18-річному віці став практикуючим адвокатом — одним з найвідоміших у Неаполі. Завдяки своєму розуму, красномовству й шляхетності вигравав складні судові справи — за 8 років не програв жодної.

Взявся за майнову справу між двома графами, де йшлося про великі гроші. Через корумпованість суду програв справу. Несподівано для навколишніх припинив кар'єру.

Розчарувавшись у всій правовій системі, змінив спосіб життя — присвятив його проповідуванню Слова Божого. Після тієї події написав:

  Даруй мені все, що можеш, світе,
Лише мого серця тобі не діткнути,
А своїх скарбів незлічені тонни
Жертвуй тому, хто за ними гонить.
Заможні поваги мене не сягають,
Й розкоші земнії мене не втішають,
Іншого Добра душа ось коштує,
В ньому моє щастя навіки панує!
 

[7]

29 серпня 1723 року сталося дивне: Альфонсо побачив раптово дивне світло, все затремтіло, а в серці почув виразний голос: «Покинь світ і віддайся Мені!» А коли виходив з лікарні, де постійно відвідував бідних хворих людей, почув знову: «Покинь світ і віддайся Мені!». — «Мій Боже, — сказав з плачем, — так довго я опирався Твоїй ласці. Тепер зі мною вчини все, що хочеш».

Отримавши свячення 1726 року, вирішив присвятити своє служіння передусім низам неапольського суспільства — людям, які опинилися на узбіччі як соціального, так і церковного життя. Саме задля них він організував так звані «вечірні каплиці». У 1732 році Альфонсо залучив до євангелізації найбільш занедбаних людей групу священиків, а 9 листопада 1732 року заснував громаду Редемптористівredemptio» — визволення, відкуплення). Девізом його громади стали слова, взяті з 129-го псалма: «Велике у Нього Відкуплення».

Також був поетом, музикантом, архітектором, живописцем, автором понад 100 книжок. Його твори значною мірою формували тогочасне релігійне мислення.

Примітки ред.

  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/29267555
  2. CONOR.Sl
  3. а б в Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  4. https://opoka.org.pl/biblioteka/T/TS/rekolekcje_liguori_00.html
  5. http://cbw.iath.virginia.edu/women_display.php?id=11677
  6. BeWeB
  7. Леся Межва. Митра упала додолу. Це був поганий знак / «Газета по-українськи».— К., № 2 (1754) за 6 січня 2015.— С. 19.

Джерела ред.