Вікіпедія

Альфа Терезів

зоря в сузір'ї Терезів
(Перенаправлено з Альфа2 Терезів)

α Терезів (α Lib) — кратна система в сузір'ї Терезів. Має кілька історичних назв:

  • Зубен Ельгенубі від араб. الزبن الجنوبي‎ (al-zuban al-janūbiyy) що означає «південна клешня»[12], оскільки сузір'я Терезів вважалося «клешнями» Скорпіона (відповідно північна клешня — β Терезів)[13]
  • Кіффа Австраліс[14] (Kiffa Australis) від латинського «південна чаша» (терезів).
α Терезів

Розташування α Терезів (обведено)
Спостережувані дані
Епоха J2000.0      Рівнодення J2000.0
Сузір'я Терези
α1 Lib
Пряме піднесення 14г 50х 41.18097с[1]
Схилення -15° 59′ 50.0482″[1]
Видима величина (V) +5.153[2]
α2 Lib
Пряме піднесення 14г 50х 52.71309с[1]
Схилення -16° 02′ 30.3955″[1]
Видима величина (V) +2.741[2]
Характеристики
α1 Lib
Спектральний клас F3 V[3]
U−B Показник кольору −0.02[4]
B−V Показник кольору +0.39[4]
α2 Lib
Спектральний клас kA2hA5mA4 IV-V[5]
U−B Показник кольору +0.10[4]
B−V Показник кольору +0.15[4]
Астрометрія
α1 Lib
Променева швидкість (Rv)−23.47[6] км/с
Власний рух (μ) RA: −136.27[1] мас/р
Dec.: −59.04[1] мас/р
Паралакс (π)43.52 ± 0.43[1] мас
Відстань74.9 ± 0.7 св. р.
(23 ± 0.2 пк)
Абсолютна величина (MV)+3.35[7]
α2 Lib
Власний рух (μ) RA: −105.68[1] мас/р
Dec.: −68.40[1] мас/р
Паралакс (π)43.03 ± 0.19[1] мас
Відстань75.8 ± 0.3 св. р.
(23.2 ± 0.1 пк)
Орбіта[6]
Період (P)70.34 days
Велика піввісь (a)0.51 au
Ексцентриситет (e)0.41
Напів-амплітуда (K2)
(вторинна)		43.1 км/с
Деталі
α1 Lib
Маса1.4–1.5/0.5–0.6[8] M☉
Гравітація на поверхні (log g)4.25[5] СГС
Температура6,653[7] K
Металічність [Fe/H]−0.07[7] dex
Швидкість обертання (v sin i)5.95[9] км/с
Вік1.1+0.6
−0.8[7] млрд. р.
Інші позначення
Zubenelgenubi, Kiffa Australis, Lanx Australis, α Lib.
α1 Lib: 8 Librae, BD−15 3965, FK5 1387, HD 130819, HIP 72603, HR 5530, SAO 158836.[10]
α2 Lib: 9 Librae, BD−15 3966, FK5 548, HD 130841, HIP 72622, HR 5531, SAO 158840.[11]
Посилання на бази даних
SIMBADα Lib
α1 Lib
α2 Lib

Зубен Ельгенубі — друга за яскравістю зоря сузір'я Терезів. Уже в бінокль добре видно, що головна гаряча блакитна зоря 2,75m на великій відстані (5 мінут дуги) має жовтуватий супутник 5,15m зоряної величини. Обидві зорі мають подібні власні рухи, але величезна відстань між компонентами змушує все ж сумніватися у фізичному зв'язку цих зір.

Компоненти системи розташовані один від одного на відстані принаймні 5500 а. о., що майже в 140 разів більше, ніж відстань від Сонця до Плутона, (можливо дистанція ще більша, тому що точна відстань не відома). Період обертання, якщо вони гравітаційно пов'язані, становить понад 200 000 років. Від α2, α1 була б видимою як яскрава зоря зоряної величини −10m, тобто у 100 разів яскравіша, ніж Венера в нашому небі. Від α1, α2 була б в 10 разів яскравішою і світила б як повний Місяць.

Яскравіша α2 сама є подвійною зорею. Одна із зір на 45 % яскравіша, ніж інша. Вони відокремлені одна від одної менш, ніж на соту частину кутової секунди, що становить лише кілька десятих астрономічної одиниці, і порівнянне з відстанню між Сонцем та Меркурієм. Навіть від α1 вони були б нерозрізненні людським оком. Є деякі свідчення, що ця потрійна система належить до рухомої групи зір Кастора, до якої також належать Кастор, Вега і Фомальгаут.

Зубен Ельгенубі розташована близько до екліптики, тому може покриватися Місяцем, і дуже рідко — планетами. Найближче планетне покриття Меркурієм відбудеться 10 листопада 2052 року[15]. Обидва компоненти затьмарюються Сонцем приблизно від 7—9 листопада.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600
  2. ↑ а б Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, Publ. Dept. Astron. Univ. Chile, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, 1: 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
  3. ↑ Houk, N.; Smith-Moore, M. (1988). Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD Stars. Volume 4, Declinations -26°.0 to -12°.0. Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD Stars. Volume 4. Bibcode:1988mcts.book.....H.
  4. ↑ а б в г Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV Data. Bibcode:1986EgUBV........0M.
  5. ↑ а б Gray, R. O. та ін. (July 2006), Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 pc-The Southern Sample, The Astronomical Journal, 132 (1): 161—170, arXiv:astro-ph/0603770, Bibcode:2006AJ....132..161G, doi:10.1086/504637, S2CID 119476992
  6. ↑ а б Fuhrmann, K.; Chini, R.; Barr, A.; Buda, L.-S.; Kaderhandt, L.; Pozo, F.; Ramolla, M. (2014). On the bright A-type star Alpha Librae A. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 437 (3): 2303. Bibcode:2014MNRAS.437.2303F. doi:10.1093/mnras/stt2046.
  7. ↑ а б в г Holmberg, J.; Nordström, B.; Andersen, J. (July 2009), The Geneva-Copenhagen survey of the solar neighbourhood. III. Improved distances, ages, and kinematics, Astronomy and Astrophysics, 501 (3): 941—947, arXiv:0811.3982, Bibcode:2009A&A...501..941H, doi:10.1051/0004-6361/200811191, S2CID 118577511
  8. ↑ Caballero, J. A. (May 2010), Reaching the boundary between stellar kinematic groups and very wide binaries. II. α Librae + KU Librae: a common proper motion system in Castor separated by 1.0 pc, Astronomy and Astrophysics, 514: A98, arXiv:1001.5432, Bibcode:2010A&A...514A..98C, doi:10.1051/0004-6361/200913986, S2CID 118875432
  9. ↑ Martínez-Arnáiz, R. та ін. (September 2010), Chromospheric activity and rotation of FGK stars in the solar vicinity. An estimation of the radial velocity jitter (PDF), Astronomy and Astrophysics, 520: A79, arXiv:1002.4391, Bibcode:2010A&A...520A..79M, doi:10.1051/0004-6361/200913725, S2CID 43455849, архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2017, процитовано 4 листопада 2018
  10. ↑ * alf01 Lib. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 23 січня 2007.
  11. ↑ * alf02 Lib. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 23 січня 2007.
  12. ↑ Имена звёзд, происходящие из арабского языка (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 12 вересня 2009.
  13. ↑ Richard Hinckley Allen. Zubeneschamali // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.(англ.)
  14. ↑ Терези // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 476. — ISBN 966-613-263-X.
  15. ↑ Peuschel, Marco (2003). "Astronomische Ereignisse der besonderen Art" (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2005.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфа_Терезів&oldid=41079978