Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону
Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону (англ. Interior Yukon-Alaska alpine tundra) — північноамериканський континентальний екорегіон тундри, що виділяється Світовим фондом дикої природи.
Національний заповідник Стіз | |
Екозона | Неарктика |
---|---|
Біом | Тундра |
Площа, км² | 233172 |
Країни | США, Канада |
Екорегіон позначено зеленим |
Розташування та опис
ред.Альпійська тундра внутрішніх районів Аляски та Юкону займає південь Центрального Юкону, схід Центральної Аляски і кілька ізольованих областей на Алясці.
Екорегіон розташовано між Аляскинським хребтом на півдні та хребтом Брукс[en] на півночі. Екорегіон покриває гори Кускоквім[en] на заході, гори Рей[en] на північ від Танани та гори Філіпа Сміта (південний відрог хребта Брукс), а також Білі гори[en], що проходять по дузі на північ і на схід від Фербенкса. У сукупності ця фізико-географічна провінція відома як Юкон-Танана, геологічно террейн Юкон-Танана[en].
Долини між цими хребтами належать до екорегіону тайги рівнинних внутрішніх районів Аляски та Юкону з річкою Юкон на півночі та річкою Танана на півдні. Середня висота становить 837 м, найвища — 2745 м. [1]
Клімат
ред.Клімат екорегіону — тундри (класифікація кліматів Кеппена ET), у якому щонайменше один місяць має середню температуру, достатньо високу, щоб танув сніг (0 °C), але жодного місяця з середньою температура вище 10 °C. [2][3] Ця територія зазнає ефект дощової тіні, через Аляскинський хребтом з півдня, що перехоплює вологу з Аляскинської затоки. Середня річна кількість опадів у Фербенксі становить 287 мм/рік; кількість опадів у горах може досягати 600 мм/рік. Вічна мерзлота зустрічається на великих висотах і на півночі екорегіону. [4]
Флора і фауна
ред.Найпоширенішими деревами є ялина біла (Picea glauca) і ялина чорна (Picea mariana).
Серед ссавців варто відзначити: карибу (Rangifer tarandus), бурого ведмедя (Ursus arctos), ведмедя барибала (Ursus americanus), барана Далля (Ovis dalli), лося (Alces alces), бобра (Castor canadensis), лисицю (Vulpes vulpes fulva), вовка (Canis lupus) і зайця.[4]
Заповідники
ред.Понад 17 % екорегіону офіційно охороняються.[1] За оцінками, близько 85 % екорегіону залишається незайманним. [5] До заповідних територій належать:
Примітки
ред.- ↑ а б Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 1 серпня 2020.(англ.)
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.(англ.)
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ а б Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). The Encyclopedia of Earth. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Interior Yukon-Alaska alpine tundra (англ.). World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
Посилання
ред.- World Wildlife Fund [Архівовано 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)