Альошина-Александрова Тамара Григорівна
Альошина-Александрова Тамара Григорівна (нар. 19 червня 1928 — пом. 24 грудня 1996) — радянська, молдовська оперна співачка (мецо-сопрано). Народна артистка СРСР (1976).
| Альошина-Александрова Тамара Григорівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 червня 1928[1] |
| Місце народження | Харків, Українська СРР, СРСР[1] |
| Дата смерті | 24 грудня 1996 (68 років) |
| Місце смерті | Кишинів, Молдова |
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
| Громадянство | СРСР і Молдова |
| Професія | оперна співачка, викладач співу |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди |
   |
Життєпис ред.
Тамара Григорівна Альошина-Александрова народилася 19 червня 1928 року в Харкові. Навчалась у Харківській консерваторії по класу співу у Є. П. Петрової, яку закінчила 1958 році. З цього року — солістка Молдовського театру опери та балети ім. А. С. Пушкіна в Кишиневі, який тільки відкрився.
Солісти театру всі були молодим. Але серед них виділявся талант Тамари Альошиной — співачки і драматичний актриси, яка створила трагічний образ гордої, сильної, але нещасної в коханні російської жінки. За роки роботи в молдовській опері співачка створила тридцять оперних партій. Бралась, як за головні, так і за епізодичні ролі, виконуючи партії мецо-сопрано, будь то західна або російська класика[2]. Сама співачка говорила так:
|
Кожна роль збагачує виконавський діапазон, якщо до неї підходити суворо, дбайливо й любовно[2]. | 
|
Серед вершинних ролей цього часу — роль Азучени в «Трубадурі» Джузеппе Верді. Газета «Вечірній Ленінград» у липні 1974 року писала:
|
|
Співачка точно окреслила звукові контрасти ролі. Залежно від сценічної ситуації змінювалися експресія, динаміка, манера співу. Азучена - найважливіша, принципова удача театру в виставі «Трубадур»[2]. |
|
Неординарний образ було створено в «Чародійці» П. І. Чайковського, де вона грала роль аристократки, але разом з тим самотньої покинутої жінки, люблячої матері. Особливе місце серед найбільш значних досягнень співачки займає партія матінки Кураж в опері «Маркітантка» сучасного білоруського композитора С. Кортеса, створеної за п'єсою Брехта «Матінка Кураж», де співачка цілком зжилась з образом головної героїні:
|
|
Як і моя героїня, в дитинстві я ходила з торбинкою по дорогах війни, здобуваючи прожиток сім'ї. Тому те життя, яке я проживаю в тій опері, мені близьке. У дітей війни гірка і чіпка пам'ять[2]. |
|
Згодом співачка блискуче проявила себе у комедійному амплуа, зокрема виконуючи партії Дуеньї в однойменній опері С. Прокоф'єва й задаючи тон всьому спектаклю. Співачка брала участь в громадському житті, входила до президії Театрального товариства. Колеги згадують її як принципову, вимогливу до себе й колег по сцені. Альошина-Александрова Тамара Григорівна життя оперного співака оцінювала так:
|
|
Праця оперного співака — це «солодка каторга», а сама опера — мистецтво мудре і заслужене, натхненне і загадкове...[2] |
|
З 1969 року працювала викладачкою співу в Кишинівському державному інституті мистецтв імені Г. Музіческу. Її вихованці гідно представляли молдовську вокальну школу в багатьох театрах СРСР. У 1978 році завідувала кафедрою інституту, з 1981 року — доцент цього ж інституту. Звання народної артистки Молдовської РСР отримала в 1967 році, а в 1976 році — народної артистки СРСР. Альошина-Александрова Тамара Григорівна нагороджена орденом «Знак Пошани» й медалями. Померла 24 грудня 1996 року в віці 68 років у Кишиневі[2].
Нагороди та звання ред.
Основні партії ред.
- Любаша («Царська наречена» М. А. Римського — Корсакова)
- Графиня («Пікова дама» П. Чайковського)
- Кончаковна («Князь Ігор» О. П. Бородіна)
- Амнеріс і Азучена («Аїда» і «Трубадур» Джузеппе Верді)
- Кармен («Кармен» Жоржа Бізе)
- Комісар («Оптимістична трагедія» О. Холмінова)
- Роксанда і Каталін («Грозован» і «Аурелія» Д. Г. Гершфельд)
- Ольга («Серце Домніки», в новій редакції — «Героїчна балада» Стирчі , 1- е виконання — 1960)
- Ксенія («В бурю» Т. Н. Хрєннікова)[3]
Примітки ред.
- ↑ а б Алёшина-Александрова Тамара Григорьевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д е Советские примадонны: Тамара Алёшина-Александрова. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- ↑ Алёшина-Александрова Т. Г. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.
Посилання ред.
- Советские примадонны: Тамара Алёшина-Александрова [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Алёшина-Александрова Т. Г. [Архівовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine.]