Вікіпедія

Альдераан

Альдераан або Алдераан (англ. Alderaan) — вигадана планета зі всесвіту «Зоряних війн». На вигляд була синьо-зеленою, зображувалася як планети земної групи з гуманоїдними жителями та характеризувалася мирною культурою. Це була рідна планета принцеси Леї Орґани, однієї з головних героїнь фільмів з оригінальної трилогії. В оригінальному фільмі[a] (1977) планета була знищена Зіркою смерті.[1]

Альдераан
Alderaan
Композиційне зображення Альдераану на основі знімку озера Тун
Місце розташуванняЦентральні світи
Автор(и)Джордж Лукас
ЖанрНаукова фантастика
ТипПланети земної групи
РасиЛюди (іммігрували)
Відомі персонажіЛея Орґана
Бейл Орґана
Карасинтія Д'юн
Населення2 млрд.
Перша появаЗ пригод Люка Скайвокера (роман 1976 року)
Остання поява Обі-Ван Кенобі

Історія створення

ред.

Ранні чернетки Зоряних війн містять посилання принаймні на дві планети, які згодом еволюціонували в концепцію Альдераана. Джордж Лукас включив планету під назвою Альдераан у ранню обробку. У Зоряних війнах (1973) Альдераан — це місто-планета та столиця галактики (на зразок Корусанту, який показали у [[Трилогія приквелів «Зоряних війн» |трилогії приквелів]]). Чернетка сценарію починається зі сцени, в якій «жахливій синьо-зеленій» планеті Акіла загрожує озброєна космічна фортеця.[2]

У чернетці Лукаса 1975 року «Пригоди Старкіллера», взяті з «Журналу Віллів, Сага I: Зоряні війни», планета-столиця Альдераан описується як плаваюче місто у хмарах, «підвішене в морі перистого метану». Планета, описана в проєкті сценарію Лукаса як «в облозі Імперських легіонів Альдераану».[3][4] Ранні ескізи, замовлені Лукасом у Ральфа Маккуоррі, показують дизайн, який дуже нагадує Хмарне місто з Беспіну, яке було показано у «Імперія завдає удару у відповідь».[5] У третьому проєкті Лукаса імперське місто Альдераан стало рідним світом Лордів ситхів, і Дарт Вейдер тримає тут у полоні принцесу Лею. Лукас продовжував допрацьовувати свій сценарій, в цьому йому допомагали сценаристи Віллард Хьюк та Глорія Кац. Назви планет і персонажів були переглянуті, а сценарій покращено. У четвертому проєкті сценарію планету-столицю Імперії було перенесено на космічну станцію під назвою «Зірка смерті», а мирна планета, яку знищила Імперія, отримала назву Альдераан.[6]

Зображення

ред.

Фільми

ред.

Альдераан майже не зображувався у фільмах Зоряних війн. Планету на мить можна побачити у «Новій надії» (1977) до її знищення Зіркою смерті, а у «Помсті ситхів» (2005) присутня коротка сцена, яка показує місто з Альдераану серед засніженого гірського ландшафту.

Спочатку Альдераан був представлений у першому фільмі «Зоряні війни», що вийшов 1977 року. Початкова сцена зображує захоплення Галактичною імперією невеликого космічного корабля з Альдераану «Тантив IV», і представляє Лею Орґану, принцесу Королівського дому Альдераану, яку грає Керрі Фішер.

 
Схема системи Альдераан, яка показує до і після подій фільму «Зоряні війни: Нова надія».

Альдераан показаний у «Новій надії» з космосу, коли космічна станція Імперії рухається по орбіті навколо планети. Командир бойової станції Гранд-мофф Таркін, якого зіграв Пітер Кушинг, демонструє всю міць космічної станції і знищує планету, цим повідомляючи решті галактики, що буде з ними при будь-якому прояві повстання. Пізніше показано, що зруйнована планета перетворилася на поле астероїдів, коли космічний корабель «Тисячолітній сокіл» намагається потрапити на планету.[1]

Знищення Альдераана означало, що планета не буде більше зображена у наступних фільмах, доки не вийшла трилогія приквелів. Планета була показана у «Помсті ситхів» (2005), з'явившись ненадовго в кінці фільму. Бейл Орґана, якого зіграв Джиммі Смітс, пілотує зоряний корабель на поверхню планети, яка зображена у вигляді гірського регіону, покритого снігом. Приземляючись у цитаделі серед гір, він привозить новонароджену принцесу Лею до свого королівського палацу. Фон для цих сцен був створений шляхом CGI-компонуванням пейзажних кадрів Ґріндельвальду у Швейцарії з зображенням міста.[7]

У фільмі 2016 року «Бунтар Один» планета не показана, але з'являється Бейл Орґана, який заявляє, що повернеться до Альдераану, доки його дочка Лея не привезе до нього майстра-джедая Обі-Вана Кенобі. Сюжет фільму відбувається перед «Новою надією», тому вважається, що Бейл загину, коли Зірка смерті знищила планету.[8]

Телебачення

ред.

В одному епізоді анімаційного телесеріалу «Війни клонів» Асока Тано передчуває смерть Падме на Альдераані.[1]

За словами Моффа Ґідеона найманка Карасинтія Д'юн, яка з'явилась у телесеріалі «Мандалорець», є колишнім республіканським солдатом з Альдераану, що згодом вона підтвердила.[9]

Комікси

ред.

Серія коміксів «Принцеса Лея» (2015) розповідає про принцесу Лею та повстанку Еван (жінку-пілот, яка також родом з Альдераану), які рятують тих, хто вижив від знищення планети. Комікс також містить короткий спогад про дитинство Леї на планеті та її стосунки з Бейлом Орґаною.[10]

У «Зоряних війнах» № 33 (2017) Лея розповідає Люку, що іноді вона може бачити Альдераан серед зірок, оскільки з певних ракурсів у галактиці його світло ще випромінюється.

Легенди

ред.

Альдераан часто згадується у Розширеному всесвіті Зоряних війн[d], колекції книг, коміксах та інших матеріалах, які не вважаються офіційними канонами, і тепер називаються «Легенди Зоряних війн». У різних історіях Альдераан представлений як рідна планета Тайко Селча та Уліка Кель-Дроми, які воювали у Великій війні ситхів у 4000 ДБЯ.

Радіопостановка

ред.

Адаптація радіопостановки NPR/BBC 1981 року «Зоряні війни» містить сцени на Альдераані, в яких принцеса Лея обговорює свою місію, щодо отримання планів Зірки Смерті від агентів повстання зі своїм батьком Бейлом Орґаною (Престор Орґана). У наступній сцені вона стикається з імперським командиром лордом Тіоном, і звинувачується в зраді.[11][12] Відомо, що Альдераан проводить сувору політику проти зброї.[13]

Книги та ігри

ред.

У романі Майкла Стекпола 1998 року «Я, джедай» Альдераан зображений як святилище для раси Каамасі, коли їхню рідну планету Каамас спустошує Імперія.

Альдераан представлений у рольовій грі 1991 року «Цвинтар Альдераану» (частина «Зоряні війни: Рольова гра»). У грі розповідається, як після Війн клонів величезну військову машину Альдераану було розібрано, а зброю помістили на борт військового корабля під назвою «Інший шанс». Корабель був запрограмований на безперервний стрибок у гіперпросторі, поки Рада Альдераану не поверне його на планету. Білл Славісек, який написав вихідний посібник для гри, пізніше використав його для свого видання «Путівник по всесвіту Зоряних війн».[14]

Комікси

ред.

У коміксі Dark Horse «Темна імперія» (1991—1992) Новий Альдераан — планета-колонія повстанців, населена альдераанцями, які були не на планеті, коли Альдераан був знищений.[15]

Опис планети

ред.

У новелізації оригінального фільму (1976) Алан Дін Фостер описує Альдераан як «маленька зелена перлина світу».[16] Планета більш суттєво з'являється у довідниках Зоряних війн щодо вигаданих місць. Згідно з книгами Кевіна Андерсона «Ілюстрований всесвіт Зоряних війн» (1995) та книгою Воллеса, Колінса та МакКінні «Зоряні війни: Основний довідник по планетах та супутниках» (1998), Альдераан покритий дикими пасовищами, рівнинами, лісами та гірськими хребтами.[17][18] На планеті немає океану, але є напівзамерзле полярне море, тисячі озер та річок.[19] Планета населена різноманітною флорою і фауною, такою як нерфами і трантами.[20]

Про життя людей на планеті свідчить низка міст, побудованих у гармонії з природою.[17] Столиця планети Альдера, була побудована на невеликому острові в центрі кальдери.[21][18] Народ Альдераану високо цінує мистецтво та освіту,[17] і надає велике значення своїй участі в Галактичному (пізніше Імперському) Сенаті, та у просуванні миру шляхом демілітаризації.[18][b] Населення переважно демократичне, формою правління планети є конституційна монархія, монархи походять з Королівського дому Антильських островів, а пізніше з дому Орґана через шлюб з ними.[18] Планетарним урядом є Вища рада Альдераану, яку очолює перший голова та віце-король.

Аналіз

ред.

Дехто вважає знищення Альдераану художнім зображенням небезпеки ядерної зброї під час холодної війни,[23] а деякі стверджують, що знищення використовується як приклад у поп-культурі неадекватних політичних і військових дій, що призводять до негативних наслідків.[24][25]

Примітки

ред.
  1. ↑ Пізніше отримав назву «Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія»
  2. ↑ Згідно з «Путівником по всесвіту Зоряних війн», який ґрунтується на радіопостановці оригінального фільму, зброя була заборонена після насильства під час «Війн клонів».[22]

Посилання

ред.
  1. ↑ а б в Databank: Alderaan. StarWars.com. Lucasfilm. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 20 квітня 2017.
  2. ↑ Rinzler, 2008, с. 351—400.
  3. ↑ Hearn, 2005, с. 86—87.
  4. ↑ Bouzereau, 1998, с. 67—68.
  5. ↑ An Annotated Guide to The Star Wars Portfolio by Ralph McQuarrie StarWars.com. StarWars.com. 14 січня 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  6. ↑ Hearn, 2005, с. 99.
  7. ↑ Stephens, Thomas. Giving Swiss film locations some direction. SwissInfo.ch. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  8. ↑ Databank: Bail Organa. StarWars.com (англ.). Lucasfilm. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  9. ↑ Частина 8: Спасіння. Мандалорець. Сезон 1. Епізод 8. 27 грудня 2019. Disney+.
  10. ↑ Comic Book Review – Star Wars: Princess Leia #1-5. 10 липня 2015.
  11. ↑ Robb, Brian J. (2012). A Brief Guide to Star Wars (англ.). London: Hachette. ISBN 9781780335834. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2017.
  12. ↑ Daley, Brian (1995). Star Wars: The Original Radio Drama. London: Titan. ISBN 9781852866280.
  13. ↑ Monagle, Matthew (24 травня 2017). Remembering the 'Star Wars' Radio Drama. ScreenCrush. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
  14. ↑ Slavicsek, 1994, с. 12, 13.
  15. ↑ Slavicsek, 1994, с. 320.
  16. ↑ Lucas, George (2011). A New Hope: Star Wars: Episode IV. Random House. с. 113. ISBN 978-0-345-34146-4. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  17. ↑ а б в Anderson, 1995, с. 189.
  18. ↑ а б в г Wallace, Kolins та McKinney, 1998, с. 6—7.
  19. ↑ Anderson, 1995, с. 193—94.
  20. ↑ Anderson, 1995, с. 192, 195.
  21. ↑ Anderson, 1995, с. 198—201.
  22. ↑ Slavicsek, 1994, с. 12.
  23. ↑ Klein, Christopher (17 грудня 2015). The Real History That Inspired 'Star Wars'. History. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
  24. ↑ Ed. Michael A. Allen, Justin S. Vaughn. Poli Sci Fi: An Introduction to Political Science through Science Fiction // Routledge, 2016
  25. ↑ Ed. Max Brooks, John Amble, ML Cavanaugh, Jaym Gates. Strategy Strikes Back: How Star Wars Explains Modern Military Conflict // Potomac Books, 2018

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альдераан&oldid=42313408