Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis; 22 грудня 1881 — 9 серпня 1944)  — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеня.

Альбертс Квіесіс
латис. Alberts Kviesis Редагувати інформацію у Вікіданих
3-й Президент Латвії
9 квітня 1930 — 11 квітня 1936
ПопередникҐуставс Земґалс
НаступникКарліс Улманіс

Народився22 грудня 1881(1881-12-22)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ērgļid, Q47162982?, Добленський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 серпня 1944(1944-08-09)[1][2] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рига, Райхскомісаріат Остланд[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийЛісовий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, адвокат Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТартуський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяLatvian Peasant Uniond Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Трьох зірок 1 ступеня Grand Cross with Collar of the Order of the White Rose of Finland 1st Class of the Order of the Cross of the Eagle

Життєпис

ред.

Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту здобув домашню, від 1894 до 1902 року відвідував Єлгавську гімназію. У 1902—1907 роках навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia. Після випуску працював адвокатом.

1936 року працював директором Слокської целюлозної фабрики й отримував президентську пенсію.

14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника й таким чином уникнув депортації.

Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.

1942 року почав працювати у Генеральній дирекції юстиції, яку очолив 1943 року.

9 серпня 1944 збирався відпливти до Німеччини на борту німецького пароплава «Монте Роза», втім помер від серцевого нападу.

Похований на Лісовому цвинтарі в Ризі.

Політична діяльність

ред.

Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, був депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.

Вперше висунув свою кандидатуру на посаду президента 1927 року, втім зазнав поразки на виборах.

9 квітня 1930 року був обраний президентом. Під час присяги обіцяв:

  Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії та її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю  

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1036753565 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.

Література

ред.

Treijs, Rihards (2004) Prezidenti: Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918—1940). Riga: Latvijas Vēstnesis. ISBN 9984731472 (латис.)

Посилання

ред.