Аллія Потеста
Аллія Потеста була вільновідпущеною жінкою (в минулому вона була рабинею, тобто навіть будучи вільною мала обмежені права), яка жила у римському місті Перуджа, протягом 1-4 століття нашої ери[1]. Вона відома завдяки епітафії на мармуровій табличці, знайденій 1912 року у Via Pinciana (Рим).
Напис вважається однією із унікальним та найцвишуканішим із латинських епітафій[2], оскільки містить як типову епітафічну інформацію, так велику кількість особистих та навіть еротичних подробиць.
Вважається, що Аллія мала грецьке коріння, або сама походила з Греції. Цілком ймовірно, що ім'я Potestas, що означає "влада" латинською мовою, було лише перекладом грецького імені Dynamis, що також означає "влада"[3].
Багато суперечок оточує точне датування епіграфа. Під час першого відкриття робота була датована ІІІ-IV ст. н.е., базуючись на палеографічних ознаках, і тому саме ця дата використовується найчастіше. А стилістичний та лінгвістичний аналіз свідчить про те, що датування другим століттям н.е. є більш імовірним. Незважаючи на те все це, більшість науковців погоджуються між собою, що епітафія не старіша 1 століття н.е., через очевидний вплив Овідія.
Вірш, ймовірно, написаний і оплачений її покровителем (патроном), що очевидно перебував у конкубінаті, вважав її своєю музою (джерелом натхнення). Судячи з тексту, патрон знаходився у значному депресивному пригніченні, однак намагався бути вишуканим у характеристиках, та не шкодував коштів на добру память про неї, враховуючи технічну складність таких робіт в той час.
Епітафія складається з 50 рядків і написана у віршах, переважно в дактильному гекзаметрі[2].
Автор був досить талановитий та освічений, присутні багато літературних паралелей з Скорботніми елегіїями Овідія. Однак більшість віршів є оригінальними[1].
Особливості
ред.Текст можна розділити на три розділи, у першому з яких акцентується увага на чеснотах та рисах характеру, прийнятих у тогочасній примітивній культурі:
- надійна господарка
- охайна в будинку, "і досить чиста на подвір'ї"[4]
- відома всім на своїй вулиці
- небагатослівна та без докору
- першою вставала, і останньою затихала після того, як усе було зроблено належним чином
- ніколи пряжа не покидала її рук без поважної причини
- не дуже задоволена собою, і ніколи не вважала себе вільною, тощо
Другий знаменує її красу напів-еротичними описами, та зазначає, що вона вправно вела господарство з двома молодшими коханцями, які в скорботі старіють поодинці (тобто без неї порушилась гармонія).
В третьому автор скаржиться на її смерть і обіцяє, що вона "проживе так довго, як це тільки можливо, у його віршах"[1].
Епітафія
ред.DIS MANIB(us)
ALIAE A(ulus) L(iberta) POTESTATIS
HIC PERVSINA SITA EST QVA NON PRETIOSIOR VLLA
FEMINA DE MVLTIS VIX VNA AVT ALTER VISA
SEDVLA SERIOLA PARVA TAM MAGNA TENERIS
CRVDELIS FATI RECTOR DVRAQVE PERSIPHONE
5 QVID BONA DIRIPITIS EXVPERANTQVE MALA
QVAERITVR A CVNCTIS IAM RESPONDERE FATIGOR
DANT LACHRIMAS ANIMI SIGNA BENIGNA SVI
FORTIS SANCTA TENAX INSONS FIDISSIMA CVSTOS
MVNDA DOMI SAT MVNDA FORAS NOTISSIMA VOLGO
10 SOLA ERAT VI POSSET FACTIS OCCVRRERE CVNCTIS
EXIGVO SERMONE INREPREHENSA MANEBAT
PRIMA TORO DELAPSA FVIT EADEM VLTIMA LECTO
SE TVLIT AD QUIETEM POSITIS EX ORDINE REBVS
LANA CVI E MANIBVS NVNC QUAM SINE CAVSSA RECESSIT
15 OPSEQVIO QVE PRIOR NVLLAM MORESQVE SALVBRES
H[AE]C SIBI NON PLACVIT NUMQVAM SIBI LIBERA VISA
CAN[E..]ALVMINIBVSPVLCEIRIS AVRATAC APILLIS
ET NITOR[...]ACIE PERMANSITEBVRNEVS ILLAE
QVA LEMMO[..]ALEM NVLLAM HABVISSE FERVNT
20 ?ECTORE ET INNI[...]BREVIS ILLE FORMA PAPILLAE
QUID CRVRA ATALANTES STATVS ILLI COMICVS IPSE
ANXIA NON MANSIT SED CORPORE PVLCHRA BENIGNO
LE(VI?)AMEMBRATVLIT PILVS ILLI QVAE SITVS VBIQUE
QVOD MANIBVS DVRIS FVER(IT?) CVPLANEREFORSAN
25 NIL ILLI PLACVIT NISI QVOD PE[.]SESIBIFECERAT IPSA
NOSSE FVIT NVLLVM STVDIVM SIBI SE SATIS ESSE EVTABAT
MANSIT ET INFAMIS QVIA NIL ADMISERAT VMQVAM
HAEC DVO DIM VIXIT IVVENESITA REXIT AMANTES
EXEMPLO VT FIEREN(T?) SIMILES P(Y?)LADIS QVE ET ORESTAE
30 VNA DOMVS CAPIEBAT EOS VNVSQVE ET SPIRITVS (I?)LL(I?)S
POST HANC NVNC IDEM DIVERSI SIBI QVISQ SENESCVNT
FEMINA QVOD STRVXIT TALIS NVNC PVNCTA LACESS(VNT?)
ASPICIT ITE AD TROIAM QVID FEMINA FECERIT OLIM
SIT PRECOR HOC IVS(T?)VM EXEMPLIS INPARVOCRANDIBVS UT(I?)
35 HOSTIBIDAT VERSVS LCHRIMANS SINE FINE PATRONVS
MVNERIS AMISSAE CVINVNC QVA MES PECTORE ADE(META?)
QVAE PVTA FAMISS(I?)S MVNERA GRATA DARI
NVLLA CVI POST (T?)E FEMINA VISA PROBA EST
QVI SINE TE VIVIT CERNIT SVA FVNERA VIVOS
40 AVRO TVVM NOMEN FER(T?) ILLE REFERT QVE LACERTO
QVA RETENERE POTEST AVRO CONIATA POTESTAS
QVANTVM CVMQ TAMEN PRAECONIA NOSTRA VALEBVNT
VERSI CVIIS VIVES QVANDIVCVMQVE MEIS
EFFI(O?)SEM (P?)ROTE TENEO SOLACIA NOSTRI
45 QVAM COLIMVS SANCTES SERTAQVE MVLTA DATVR
CVMQVE AT TE VENIAM MECVM COMITATA SEQVETVR
SED TAMEN INFELIX CVI TAM SOLLEMNIA MANDEM
SITA MEN EXT(I?)T(E?RI FCVITANIVM CREDERE POSSIM
HOC VNVM FELIX AMISSA TE MIHI (FO?)RSANERO
50 E(T?) (M?)IHI (VICISTISORS?)MEA FACT(A?) TVA EST
LAEDERE Q[...] HOC POTERIT AVSVSQVOQVE LAEDERED[....]
HAEC TITVLO INSIGNES CREDITE NVM(E?)N[...](A?)SET
Англійський варіант перекладу
(In the) Hands of the Gods (we commend)
Alia Potestatis Freedwoman of Aulus Here lies one who came from Perusia. A better woman was never seen, or at least of all women scarcely
one or two surpassed her. All your active body is confined in a little urn. Cruel lord of death and stern
Persephone, |
||
Український варіант перекладу
Руками богів (ми схвалюємо) [5]
ALIAE вільновідпущена POTESTATIS Тут лежить та, хто прибула із Перусії. Кращої жінки ніколи не було, або, принаймні, ледве з усіх жінок одна чи дві перевершили її. Все ваше активне тіло обмежене у маленькій урні. Жорстокий володар смерті і суворості Персефона, Той, хто ображає цю могилу - насмілився ображати свого бога також. |
Цікаві факти
ред.Епітафія оригінальна і досить незвична серед збережених епітафій з кількох причин[1].
- Відкрите зображення поліандрії - Аллія гармонійно живе з "двома своїми молодими коханцями", "на зразок моделі Пілада та Ореста".
- Еротичні описи - Аллія «тримала кінцівки гладкими» і «на її білосніжних грудях форма сосків була невеликою».
- Відсутність типової сформульованої надгробної поезії. Більшість уцілілих епітафій зображають своїх сюжетів у більш, з римської точки зору, ідеальному світлі. Жінки в Римі, як очікували, будуть "віддані домашньому господарству, виношенню дитини, цнотливості, покірливості та ідеалу бути все життя univira"[9].
Дивись також
ред.Жінки в Стародавньому Римі, Рабство у Стародавньому Римі,
Список приміток
ред.- ↑ а б в г Horsfall, N: CIL VI 37965 = CLE 1988 (Epitaph of Allia Potestas): A Commentary, ZPE 61: 1985
- ↑ а б Gordon, A.E: Illustrated Introduction to Latin Epigraphy: Berkeley 1983
- ↑ WLGR. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Очевидно, подвір'я будинку було призначене для ведення господарства та худоби, і слідкувати за його чистотою було не прийнято, однак Аллії вдавалось і це, про що окремо зазначено як про особливу якість
- ↑ Очевидно, типовий початок епітафії
- ↑ Очевидно серед аристократії цінувались білі та нерозвинені руки, однак автор зазначає що Аллія настільки любила працювати руками та так це її тішило, що він очевидно змирився з цим да дозволяв, хоча для сторонніх це могло бути явним недоліком жіночності
- ↑ очевидно мається на увазі історія про Єлену Прекрасну, яка стала причиною масштабної Троянської війни
- ↑ Очевидно, Патрон жалкує що церемонією його поховання не буде керувати Аллія, і переживає
- ↑ Lewis, Naphtali and Reinhold, Meyer: Roman Civilization: Selected Readings. Volume II: The Empire: Columbia University Press 1990
Зовнішні посилання
ред.- http://www.stoa.org/diotima/anthology/wlgr/wlgr-mensopinions47.shtml [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.], включає повний переклад епітафії.
- https://archive.org/stream/jstor-4387223/4387223_djvu.txt включає повний переклад епітафії, переклад на англійську мову та літературні паралелі.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |