Алессандро Монтанья (італ. Alessandro Montagna, 4 серпня 1893, Ла-Спеція — 22 січня 1941, Тобрук) — італійський військовик, учасник Другої світової війни, нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть».

Алессандро Монтанья
Народження 4 серпня 1893(1893-08-04)
Ла-Спеція, Лігурія, Італія
Смерть 22 січня 1941(1941-01-22) (47 років)
Тобрук, Лівія
Країна  Королівство Італія
Звання Старшина 1-го класу
Війни / битви Італійсько-турецька війна
Перша світова війна
Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Нагороди
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)

Біографія ред.

Алессандро Монтанья народився 4 серпня 1893 року у Ла-Спеції. У 1909 році у віці 16 році добровільно вступив юнгою у військово-морський флот. Пройшов навчання у Корпусі королівських військово-морських екіпажів за фахом торпедника. Брав участь в італійсько-турецькій війні на борту броненосного крейсера «Піза».

Під час Першої світової війни ніс службу на борту крейсера «Амальфі», за що був нагороджений хрестом «За військові заслуги».

У 1921 році отримав звання старшини 2-го класу, у 1924 році — старшини 1-го класу. Ніс службу на надводних кораблях та підводних човнах. Брав участь в операціях італійського флоту під час громадянської війни в Іспанії на борту підводного човна «Енріко Тоті».

У травні 1938 року Алессандро Монтанья був переведений на крейсер «Сан-Джорджо», що використовувався як навчальний корабель. Після вступу Італії у Другу світову війну 10 червня 1940 року крейсер був перебазований у Тобрук, де надавав вогневу підтримку італійським військам у Лівії і здійснював протиповітряну оборону міста.

22 січня 1941 року «Сан-Джорджо» був учергове пошкоджений британською авіацією і для уникнення затоплення посаджений на мілину. Перед захопленням міста британцями командир корабля Стефано Пульєзе підготував корабель до затоплення за допомогою підриву вибухівки. Проте в розрахований час заряди не вибухнули. Декілька членів екіпажу, серед яких були Стефано Пульєзе, Алессандро Монтанья та Джузеппе Бучуні, піднялись на борт корабля, щоб перевірити заряди. У цей момент спрацювала вибухівка. Алессандро Монтанья покидав корабель у носовій частині, проте зник у морі, на поверхні якого палала розлита нафта. Його тіло так і не було знайдено.

Алессандро Монтанья посмертно був нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть».

Нагороди ред.

Джерела ред.

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання ред.

Примітки ред.