Алексіус Майнонг Ріттер фон Гандшусгайм (нім. Alexius Meinong Ritter von Handschuchsheim; 17 липня 1853, Лемберг, Австрійська імперія, Німецький союз — 27 листопада 1920, Ґрац, Австрія) — австрійський філософ і психолог, який розробляв власну онтологію — «теорію предметів» (Gegenstandstheorie), власну теорію цінності, а також займався питаннями теорії разуму[7].

Алексіус Майнонг
нім. Alexius Meinong Ritter von Handschuchsheim
Народився 17 липня 1853(1853-07-17)[1][2][…]
Львів, Австрійська імперія[4]
Помер 27 листопада 1920(1920-11-27)[1][2][…] (67 років)
Грац, Штирія[4]
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
 Німецька Австрія
 Перша Австрійська Республіка
Діяльність філософ, професор, психолог, математик
Галузь філософія[5] і психологія[5]
Alma mater Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd
Вчителі Франц Брентано
Відомі учні Alois Riegld
Знання мов німецька[1][5][6]
Заклад Ґрацький університет
Конфесія католицька церква

Біографія ред.

Батьком Алексіуса фон Майнонга був австрійський офіцер Антон фон Майнонг (1799—1870), якому в 1851 році було присвоєно титул «Ріттер» (еквівалент «лицаря», «сера» в англійській традиції), а в 1858 році, до виходу на пенсію в 1859 році, батько майбутнього філософа отримав звання генерал-майора.

Народився Алексіус у Лемберґу (сучасний Львів). Навчався у Відні, спочатку в гімназії, потім у Віденському університеті, де вивчав історію та філософію під керівництвом Франца Брентано[8]. Після закінчення університету з 1878 по 1882 рік викладав у ньому, а потім став професором і пізніше завідувачем кафедри філософії в Ґрацькому університеті[8], де в 1894 році заснував інститут психології, а в 1896 році — школу експериментальної психології. Був одним з вчителів Християна Еренфельса, засновника гештальт-психології, та Адальберта Мейнгаста. Також керував науковими проектами Алоїса Гефлера і Антона Оельцельта-Ньюіна[9].

Філософія ред.

Майнонг написав на початку своєї творчості два есе на тематику філософії Девіда Юма, одне з яких стосувалося юмовської теорії уявлення, а друге його теорії відносин, відчуваючи в той час вкрай сильний вплив філософії британського емпіризму. Проте, Алексіус фон Майнонг більш відомий як творець «теорії предметів» (Über Gegenstandstheorie, 1904), яка з'явилася після вивчення феномена інтенціональності і уявленні про ймовірне існування вигаданих об'єктів. Таким чином, Майнонг відрізняє «буття» речі, в силу якого вона може бути об'єктом думки, від «існування» речі, яке є істотним онтологічним статусом, які приписуються, наприклад, коням, але не єдинорогам. Майнонг назвав такі неіснуючі об'єкти «бездомними»; інші прозвали місця перебування такого роду об'єктів «джунглями Майнонга» через їх велику кількість і незвичайність уявного.

Фігура Майнонга також вважається спірною в області філософії мови, оскільки філософ дотримується думки, що «існування» є просто властивістю об'єкта, так само як колір або маса можуть бути властивістю чого б то не було. Більш глибокі дослідники його робіт, однак, визнають, що Майнонг висловлював думки, що об'єкти «байдужі до буття» і що вони стоять «за межами буття і небуття»[10]. З цієї точки зору Майнонг прямо заперечує, що існування є властивістю об'єкта[8].

Бібілографія ред.

Книги
  • Meinong A. Über philosophische Wissenschaft und ihre Propädeutik. — 1885.
  • Meinong A. Psychologisch-ethische Untersuchungen zur WerttheorieÜber philosophische Wissenschaft und ihre Propädeutik. — 1894.
  • Meinong A. Über Annahmen. — 1902.
  • Meinong A. Untersuchung zur Gegenstandstheorie und Psychologie. — 1904.
  • Meinong A. Über Annahmen. — 2. — 1910.
  • Meinong A. Über Möglichkeit und Wahrscheinlichkeit. — 1915.
  • Meinong A. Über emotionale Präsentation. — 1917.
  • Höfler A., Meinong A. Philosophische Propädeutik. Erster Theil: Logik. — Vienna: F. Tempsky / G. Freytag, 1890.
Статті
  • Meinong A. Hume Studien I. Zur Geschichte und Kritik des modernen Nominalismus // Sitzungsbereiche der phil.-hist. Classe der kais. Akademie der Wissenschaften. — 1877, 78:185-260.
  • Meinong A. Hume Studien II. Zur Relationstheorie // Sitzungsbereiche der phil.-hist. Classe der kais. Akademie der Wissenschaften. — 1882, 101:573–752.
  • Meinong A. Zur psychologie der Komplexionen und Relationen // Zeitschrift für Psychologie und Physiologie der Sinnesorgane. — 1891, II:245–265.
  • Meinong A. Über Gegenstände höherer Ordnung und deren Verhältniss zur inneren Wahrnehmung // Zeitschrift für Psychologie und Physiologie der Sinnesorgane. — 1899. — № 21. — P. 187—272.
Посмертні видання
  • Meinong A. Philosophenbriefe / ed. R. Kindinger. — Graz: Akademische Druck- und Verlagsanstalt, 1965.
  • Meinong A. Gesamtausgabe / Haller R., Kindinger R., Chisholm R., editors : 7 vols. — Graz: Akademische Druck- und Verlagsgesellschaft, 1968—1978.
  • Meinong A. Kolleghefte und Fragmente. Schriften aus dem Nachlass. Ergänzungsband zur Gesamtausgabe / Hrsg. von Rudolf Haller. — Graz: Akademische Druck und Verlagsanstalt, 1978.
Про Алексіуса Майнонга

Примітки ред.

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118580213 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. CONOR.Sl
  7. Jacquette, Dale (2015). Alexius Meinong, The Shepherd of Non-Being. doi:10.1007/978-3-319-18075-5. Процитовано 14 листопада 2019. 
  8. а б в Albertazzi, Liliana.; Libardi, Massimo.; Poli, Roberto, 1955- (1996). The school of Franz Brentano. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN 0792337662. OCLC 33103874. 
  9. Haller, R., ed., Meinong and the Theory of Objects (Amsterdam/Atlanta: Editions Rodopi B.V., 1996), p. 8.
  10. Meinong, A. «The Theory of Objects» in Realism and the Background of Phenomenology, ed. Roderick Chisholm (Glencoe, Ill: Free Press, 1960). 86