Відкрити головне меню

Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 (15) листопада 1857(18571115) — 25 вересня (8 жовтня) 1918) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1914), генерал-ад'ютант (1916). Учасник російсько-турецької (1877—1878) та російсько-японської (1904—1905) війн, за часів Першої світової війни — начальник штабу армії Південно-Західного фронту, головнокомандувач арміями Північно-Західного фронту, начальник штабу Верховного головнокомандувача. Активний діяч Білого руху за часів Громадянської війни в Росії, один зі фундаторів та Верховний керівник Добровольчої армії.

Алексєєв Михайло Васильович
Алексеев Михаил Васильевич
Alexejew Michail.jpg
Народився 3 (15) листопада 1857
Твер, Російська імперія
Помер 25 вересня 1918(1918-09-25)[1][2] (60 років)
Катеринодар, Російська СФРР[3]
Поховання Новий цвинтар[d]
Громадянство Російська імперія
Діяльність політик, офіцер
Alma mater Олексіївське військове училище
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання Генерал від інфантерії
Генерал-ад'ютант
Автограф Mikhail Alekseev signature.jpg
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни 4 ступеня Великий Хрест ордена Почесного легіону
Георгіївська зброя
IMDb nm0017957

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.

На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.

Російська республікаРедагувати

Входив до групи, що змусила зректися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.

Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.

Помер в Катеринодарі.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати