Александр Вільям Еванс
Алекса́ндр Ві́льям Е́ванс (англ. Alexander William Evans; 17 травня 1868, Баффало, Нью-Йорк — 6 грудня 1959) — ботанік, бріолог і міколог, який спеціалізувався на флорі Коннектикуту.
| Александр Вільям Еванс | |
|---|---|
| англ. Alexander William Evans | |
| Народився |
17 травня 1868 Баффало, Нью-Йорк |
| Помер |
6 грудня 1959 (91 рік) Нью-Гейвен, Коннектикут[1] |
| Місце проживання | США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | ботанік, міколог |
| Alma mater | Єльський університет |
| Галузь | Ботаніка |
| Заклад | Єльський університет |
| Відомі учні |
Джордж Елвуд Ніколс Маргарет Ганна Фулфорд |
| Членство |
Американське бріологічне та ліхенологічне товариство Ботанічне товариство Америки Ботанічний клуб Торрея Британське бріологічне товариство |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «A.Evans».
Персональна сторінка на сайті IPNI
| ||
Раннє життя ред.
Народився Еванс 17 травня 1868 року в Баффало, штат Нью-Йорк. Після смерті батька у 1880 році[1] його сім'я переїхала до Нью-Гейвена, штат Коннектикут. Після закінчення загальноосвітньої школи Джеймса Гіллхауса отримав ступінь бакалавра філософії в Шеффілдській науковій школі Єльського університету в 1890 році. Відмінний студент, Еванс був одним із кращих у своєму класі. Через два роки Еванс отримав ступінь доктора медицини в Єльській школі медицини. Після дворічного стажування в лікарні він ненадовго поїхав до Берлінського університету, для вивчення ботаніки під керівництвом Леопольда Кні.[2]
Кар'єра ред.
Після смерті Даніеля Кейді Ітона Еванс повернувся до Єльського університету як викладач ботаніки. У 1901 році він став доцентом, а в 1906 році отримав звання професора. У 1912 році Еванс був обраний віце-президентом Ботанічного товариства Америки. Еванс працював головним редактором «Вісника ботанічного клубу Торрея» з 1914 по 1924 рік, а також помічником редактора «Бріолога». Він став членом Британського бріологічного товариства в 1934 р.[3] Вийшов у відставку професором у 1936 році, але залишився в Єльському університеті як емерит. У 1947 році Єльським університетом Евансу присвоєний почесний ступінь доктора філософії.[2]
За своє життя Еванс написав 165 наукових праць, багато з яких були ним же ілюстровані. Його дослідження були зосереджені в основному на печіночниках, але він також особливо цікавився лишайниками, зокрема родом Cladonia. Пізніше в житті Еванс захопився роботою Ясухіко Асахіни над мікрохімічними методами дослідження лишайників, які, на його думку, він міг би застосувати до таксономії.[2]
Наукова діяльність ред.
Еванс описав 8 нових родів і 130 нових видів печіночників. Багато його зразків зберігаються в Єльському гербарії, починаючи з 1888 року. Список публікацій Еванса про лишайники наведено в резюме його ліхенологічної роботи, опублікованому Мейсоном Гейлом у 1960 році.[4]
Вибрані публікації ред.
- Evans, A. W. (1898). The Hawaiian Hepaticae of the Tribe Jubuloideae. The Academy.
- Evans, A. W. and G. E. Nichols (1908). The Bryophytes of Connecticut. Conn. Geol. & Nat. Hist. Surv., Bull. 11: 1–203.
- Evans, A. W. and G. E. Nichols (1935). The liverwort flora of the Upper Michigan Peninsula. The Bryologist 38: 81–91. DOI:10.2307/3239361
Примітки ред.
- ↑ а б Alexander William Evans (1868-1959) - Find a... www.findagrave.com (англ.). Процитовано 31 грудня 2023.
- ↑ а б в John R. Reeder, Charlotte G. Reeder. Alexander William Evans (1868-1959) // Rhodora. — 1960. — Vol. 62, no. 741. — P. 245-250.
- ↑ Richards, P. W. The British Bryological Society 1923-1983. — The British Bryological Society, 1983. — ISBN 0-9507639-1-8.
- ↑ Mason E. Hale. Alexander W. Evans and Lichenology // The Bryologist. — 1960. — Vol. 63, no. 2. — P. 81-83. — DOI:.