Алан Паркер
Алан Вільям Па́ркер (англ. Alan William Parker; 14 лютого 1944, Лондон — 31 липня 2020, там само) — британський кінорежисер, письменник, продюсер.
| Сер Алан Вільям Паркер | |
|---|---|
| англ. Alan Parker | |
 Алан Паркер, 15 жовтня 2005 р. | |
| Ім'я при народженні | Alan William Parker |
| Народився | 14 лютого 1944.svg){kind=small} Лондон |
| Помер | 31 липня 2020 (76 років) Лондон, Англія, Велика Британія[1][2] |
| Громадянство | Велика Британія |
| Діяльність | Режисер, сценарист, продюсер |
| Alma mater | Dame Alice Owen's Schoold |
| Знання мов | англійська[3] |
| Роки активності | 1971 — 2016 |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0000570 |
| Сайт | alanparker.com |
Біографія
ред.Алан Паркер народився 14 лютого 1944 у Айслінгтоні (Лондон, Велика Британія). Перед поверненням до кінематографу вважався одним з найталановитіших працівників у сфері реклами. У 1962 покинув школу, після чого почав працювати для рекламної агенції Коллета Дікінсона Пірса (Collet Dickinson Pearce ad agency) — разом з Девідом Патнемом, Чарльзом Саатчі й Аланом Маршаллом. В цей час він розпочав режисерську роботу над власними сценаріями. У 1970 вийшла його перша робота — S.W.A.L.K. (Sealed with a loving kiss) (Помічений поцілунком кохання), яка на момент випуску отримала назву «Melody» (Мелодія). Продюсером стрічки був Девід Патнем, сам Паркер у ній виступив як сценарист. У цьому ж році Алан Паркер разом з Аланом Маршаллом заснував кінокомпанію Alan Parker Film Company. Після початку співпраці з Девідом Патнемом покинув агенцію, ставши режисером перед тим, як почав знімати повнометражні фільми. На початку 1970-х Алан Паркер написав сценарії для двох короткометражних фільмів — «Our Cissy» (Наша Сіссі) та «Footsteps» (Кроки), які вийшли у 1973, а також телевізійного фільму «No Hard Feelings» (Без важких відчуттів), який показує життя Лондона у часи Другої світової війни; також Паркер виступив як режисер цих кінострічок. Перший великий успіх прийшов до Паркера після кінострічки «The Evacuees» (Евакуйовані), у якій розповідається про двох єврейських хлопчиків, які намагалися евакуюватися з Лондона перед початком війни. За неї він отримав премію BAFTA як найкращий режисер. У 1976 вийшла кінострічка «Багсі Мелоун» (Bugsy Malone), у якій показано життя Чикаго 1920-х років. Успіх цієї стрічки відчинив режисерові двері у Голлівуд. Після цього вийшли фільми «Опівнічний експрес» (Midnight Express) (1978) — драма, що ілюструє життя американського громадянина, ув'язненого в Туреччині, та «The Wall» (Стіна) (1982) — кіноверсія альбому рок-гурту «Pink Floyd». У 2003 вийшла його остання кінострічка — «Життя Девіда Ґейла» (The Life of David Gale).
Особисте життя
ред.З 1966 по 1992 був одружений з Енні Інгліс (Annie Inglis), від якої має чотирьох дітей. Нині одружений з продюсеркою Лайзою Моран (Lisa Moran).
Цікаві факти
ред.- У 2002 Алан Паркер був посвячений у лицарі та нагороджений орденом Британської імперії. Нині він відомий як сер Алан Паркер.
- Є одним із засновників Гільдії режисерів Великої Британії, також викладав у школах кінематографії по всьому світу.
- Опублікував серію карикатур, присвячених кіноіндустрії, зокрема «Hares in the Gate» («Зайці у воротах») (1983)
- У 1991 був членом журі Каннського кінофестивалю.
- Є другом режисера Тоні Скотта та спонсором його кінострічки «Голодний» («The Hunger») (1983, продюсер — Річард Шепард).
- З 1981 пише анотації для журналістів у пресі.
Нагороди
ред.| Рік | Нагорода | Результат | Фільм |
|---|---|---|---|
| 1976 | Телевізійна премія BAFTA | Перемога | The Evacuees (найкращий сценарій) |
| Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) | Номінація | Bugsy Malone | |
| 1977 | BAFTA | Перемога | Bugsy Malone (найкращий сценарій) |
| BAFTA | Номінація | Bugsy Malone (найкраща режисерська робота) | |
| 1978 | Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) | Номінація | Midnight Express |
| 1979 | Оскар | Номінація | Midnight Express (найкращий режисер) |
| BAFTA | Перемога | Midnight Express (найкраща режисерська робота) | |
| Приз Американської гільдії режисерів | Номінація | Midnight Express (за видатні режисерські досягнення у кінематографі) | |
| Золотий Глобус | Номінація | Midnight Express (найкращий режисер, найкраща кінострічка) | |
| 1981 | BAFTA | Номінація | Fame (найкраща режисерська робота) |
| Премія Сезар (Франція) | Номінація | Fame (найкращий іноземний фільм) | |
| 1982 | Приз Гільдії німецького артхауз кінематографу | Перемога | Fame (найкращий іноземний фільм) |
| Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) | Номінація | Shoot the Moon | |
| 1985 | Гран-прі журі Каннського кінофестивалю | Перемога | Birdy |
| Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) | Номінація | Birdy | |
| 1987 | Премія Варшавського міжнародного кінофестивалю | Перемога | Birdy |
| 1988 | Приз Національної колегії глядачів (США) | Перемога | Mississippi Burning (найкращий режисер) |
| Премія Сатурн (Приз Академії наукових фільмів, фантастики та фільмів жахів, США) | Номінація | Angel Heart | |
| 1989 | Золотий Глобус | Номінація | Mississippi Burning (найкращий режисер, найкраща кінострічка) |
| Приз Американської гільдії режисерів (США) | Номінація | Mississippi Burning (за видатні режисерські досягнення у кінематографі) | |
| Премія Давід ді Донателло | Номінація | Mississippi Burning (найкращий іноземний фільм) | |
| Золотий Ведмідь (Берлін) | Номінація | Mississippi Burning | |
| Оскар | Номінація | Mississippi Burning (найкращий режисер) | |
| 1990 | Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) | Номінація | Come See the Paradise |
| BAFTA | Номінація | Mississippi Burning (найкраща режисерська робота) | |
| 1991 | Нагорода «Найкращий режисер» | Перемога | The Commitments |
| Гран-прі Токіо | Номінація | The Commitments | |
| 1992 | BAFTA | Перемога | The Commitments (найкращий режисер) |
| The Commitments (найкраща кінострічка) | |||
| Нагорода Лондонського кола кінокритиків | Перемога | The Commitments (британський режисер року) | |
| 1994 | Гран-прі Токіо | Номінація | The Road to Wellville |
| 1997 | Премія «Золотий супутник» | Перемога | Evita (найкраща кінострічка) |
| Європейська Срібна стрічка | Перемога | Evita | |
| Срібна стрічка | Номінація | Evita (найкращий європейський режисер) | |
| Золотий глобус | Номінація | Evita (найкращий режисер, найкраща кінострічка) | |
| BAFTA | Номінація | Evita (найкращий сценарій) | |
| 2000 | Премія Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах | Перемога | Angela's Ashes |
| 2003 | Золотий Ведмідь (Берлін) | Номінація | The Life of David Gale |
Фільми
ред.- Our Cissy (Наша Сіссі) (короткометражний фільм, 1974)
- Footsteps (Кроки) (короткометражний фільм, 1974)
- The Evacuees (Евакуйовані) (телевізійний фільм, 1975)
- Bugsy Malone (Багсі Мелон) (1976)
- No Hard Feelings (Без важких відчуттів) (телевізійний фільм, 1976)
- 1978 : «Опівнічний експрес» / (Midnight Express)
- Fame (Слава) (1980)
- Shoot the Moon (Підстрель Місяць) (1982)
- Pink Floyd The Wall (Пінк Флойд: Стіна) (1982)
- 1984 : «Пташка» / (Birdy)
- Angel Heart (Янгольське серце) (1987)
- Mississippi Burning (Міссісіпі у вогні) (1988)
- Renegade MTV Special (телевізійний фільм, 1990)
- Come See the Paradise (Приходь дивитися на рай) (1990)
- The Commitments (Обов'язки) (1991)
- The Road to Wellville (Дорога на Веллвіл) (1994)
- Evita (Евіта) (1996)
- Angela's Ashes (Прах Анжели) (1999)
- The Life of David Gale (Життя Девіда Ґейла) (2003)
Джерела
ред.Посилання
ред.- Alan Parker — IMDb [Архівовано 8 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Parker, Alan — Screenonline [Архівовано 8 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Lawless J. Alan Parker, director of "Midnight Express," dies at 76 — NYC: 2020.
- ↑ Britischer Regisseur Alan Parker ist tot — 2020.
- ↑ CONOR.Sl