Акт про Унію Великої Британії та Ірландії

Акт про Унію Великої Британії та Ірландії 1800 року[1] (англ. Acts of Union 1800, іноді англ. Act of Union 1801) — документ, паралельно прийнятий Парламентом Великої Британії та Парламентом Ірландії, який закріпив союз Королівства Великої Британії і Королівства Ірландії (до цього королівства перебували у персональній унії) та утворив Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії. Акт вступив в дію 1 січня 1801 року, а об'єднаний Парламент Сполученого Королівства зібрався на перше засідання 22 січня 1801 року.

Акт про Унію Великої Британії та Ірландії
Держава Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Дата публікації 1800
Статус авторських прав суспільне надбання і суспільне надбання
Ліворуч: прапор «Union Jack» до унії. Праворуч: прапор після об'єднання з ірландським прапором святого Патрика

Ірландський парламент отримав значну незалежність за Конституцією 1782 року[en], після того як протягом багатьох століть був підпорядкований Англії, а згодом — Великій Британії. Союз з Англією сприймався ірландцями негативно, і в 1799 році цю пропозицію вже було відхилено, однак кампанія на її підтримку, розпочата британським урядом, а також ірландське повстання 1798 року розчистили шлях для затвердження Акту у 1800 році. Його остаточне прийняття Парламентом Ірландії пройшло успішно, оскільки він був схвалений простою більшістю голосів парламентаріїв, які отримали від британського уряду пропозиції перства, британської землі та інших пільг. Однією з привабливих сторін Унії для католицької більшості в Ірландії, було обіцяне скасування кримінального законодавства, що носило дискримінаційний характер по відношенню до них, і надання громадянської емансипації. Відповідно до положень Акту про Унію, Ірландія мала бути представлена у парламенті 100 парламентаріями, також мала бути проведена емансипація католиків. Ця норма була скасована за правління Георга III, який стверджував, що в інтересах країни пішов проти своєї обіцянки, зробленої в ході церемонії коронації, щоб захистити англіканську церкву. Участь католиків у британському парламенті було відновлено лише у 1829 році, завдяки зусиллям Денієла О'Коннела.

Новий прапор Сполученого королівства, відомий як «Union Jack», поєднує в собі георгіївський хрест для Англії, Андріївський хрест для Шотландії та прапор Святого Патрика для Ірландії. Після здобуття незалежності Ірландією у 1922 році прапор не змінився і до цього дня є прапором Сполученого Королівства, оскільки північна частина острова залишилася в складі Великої Британії.

ПриміткиРедагувати

  1. Act of Union (Ireland) 1800. www.legislation.gov.uk. Процитовано 2019-02-17. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати