Де́нієл О'Ко́ннел (ірл. Dónal Ó Conaill, англ. Daniel O'Connell; 6 серпня 1775(17750806), поблизу Карсівіна, Керрі — 15 травня 1847, Генуя) — лідер ліберального крила ірландського національного руху. За фахом адвокат.

Денієл О'Коннел
англ. Daniel O'Connell
ірл. Dónal Ó Conaill
Daniel O'Connell.png
Народився 6 серпня 1775(1775-08-06)[1][2][…]
Cahersiveend, Керрі
Помер 15 травня 1847(1847-05-15)[1][2][…] (71 рік)
Генуя, Італія[4]
Поховання
Країна Ірландія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Місце проживання Дуе
Дублін
Діяльність політик, баррістер
Alma mater Кінгс-інн і Лінкольнз інн
Знання мов англійська[1]
Посада Член 14-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 13-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][5], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][5][7], Член 11-го парламенту Сполученого Королівства[d][6][5], Член 14-го парламенту Сполученого Королівства[d][8][9], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 10-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 8-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 9-го парламенту Сполученого Королівства[d][5] і Член 8-го парламенту Сполученого Королівства[d][5]
Партія Radicalsd
Конфесія Католицька церква
Батько Morgan O'Connelld[10]
Мати Catherine O'Mullaned[10]
Родичі Máire Ní Dhonnchadha Dhuibhd і Eibhlín Dubh Ní Chonailld
У шлюбі з Mary O'Connelld
Діти Morgan O'Connelld, Daniel O'Connelld, Maurice O'Connelld, John O'Connelld, Ellen Fitzsimond, Catherine O'Connelld[10], Edward O'Connelld[10], Elizabeth Mary O'Connelld[10], Daniel Stephen O'Connelld[10], Mary O'Connelld[10] і Rickarda O'Connelld[10]
Автограф Daniel O'Connell signature c1835.jpg

БіографіяРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Народився в католицькій родині, колись багатій, але потім позбавленої земель. При заступництві свого багатого холостого дядька Моріса О'Коннела вступив на навчання в Дуе у Франції, в 1794 році був прийнятий в Лінкольнз інн, а через два роки перейшов в Кінгс-інн в Дубліні, де вивчав право. 19 травня 1798 року одержав звання баристера. Він відправився в Манстер, де майже десятиліття вів тихе приватне життя, не беручи участь в політиці, і навіть виступив із засудженням повстання Роберта Еммета в 1803 році, про який він писав: «Людина, здатна холоднокровно підготувати таке масове кровопролиття, стільки вбивств і стільки жахів різного роду, не може бути об'єктом співчуття».[11]

Кампанія за Католицьку асоціаціюРедагувати

У 1823 заснував Католицьку асоціацію, яка очолила боротьбу за надання пасивного виборчого права католикам. З 1829 — голова ірландської фракції в британському парламенті. Підтримував вимогу скасування англо-ірландської унії 1801, що ліквідувала автономію ірландського парламенту. Був одним з ініціаторів заснування 1840 року Асоціації рипілерів (прибічників скасування унії).

Суперечності між О'Коннелом і республіканським крилом Асоціації призвели до її розколу у 1846 році.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати