Де́нієл О'Ко́ннел (ірл. Dónal Ó Conaill, англ. Daniel O'Connell; 6 серпня 1775(17750806), поблизу Карсівіна, Керрі — 15 травня 1847, Генуя) — лідер ліберального крила ірландського національного руху. За фахом адвокат.

Денієл О'Коннел
англ. Daniel O'Connell
ірл. Dónal Ó Conaills
Псевдо the Liberator[1] і the Emancipator
Народився 6 серпня 1775(1775-08-06)[2][3][…]
Cahersiveend, Керрі
Помер 15 травня 1847(1847-05-15)[2][3][…] (71 рік)
Генуя, Італія[5]
Поховання Гласневін і Гласневін
Країна Ірландія
 Сполучене Королівство
Місце проживання Дуе
Дублін
Діяльність політик, баристер, письменник
Alma mater Кінгс-інн і Лінкольнз інн
Знання мов англійська[2][6]
Посада Член 14-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 13-го парламенту Сполученого Королівства[d][8][7], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][8][7][9], Член 11-го парламенту Сполученого Королівства[d][8][7], Член 14-го парламенту Сполученого Королівства[d][10][11], Член 12-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 10-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 8-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 9-го парламенту Сполученого Королівства[d][7] і Член 8-го парламенту Сполученого Королівства[d][7]
Партія Radicalsd
Конфесія католицька церква
Батько Morgan O'Connelld[12]
Мати Catherine O'Mullaned[12]
Родичі Máire Ní Dhonnchadha Dhuibhd і Eibhlín Dubh Ní Chonailld
У шлюбі з Mary O'Connelld
Діти Morgan O'Connelld, Daniel O'Connelld, Maurice O'Connelld, John O'Connelld, Ellen Fitzsimond, Catherine O'Connelld[12], Edward O'Connelld[12], Elizabeth Mary O'Connelld[12], Daniel Stephen O'Connelld[12], Mary O'Connelld[12] і Rickarda O'Connelld[12]
Автограф

Біографія ред.

Молоді роки ред.

Народився в католицькій родині, колись багатій, але потім позбавленій земель. При заступництві свого багатого холостого дядька Моріса О'Коннела вступив на навчання в Дуе у Франції, в 1794 році був прийнятий в Лінкольнз інн, а через два роки перейшов в Кінгс-інн в Дубліні, де вивчав право. 19 травня 1798 року одержав звання баристера. Він вирушив до Манстера, де майже десятиліття вів тихе приватне життя, не беручи участь в політиці, і навіть виступив із засудженням повстання Роберта Еммета в 1803 році, про яке писав: «Людина, здатна холоднокровно підготувати таке масове кровопролиття, стільки вбивств і стільки жахів різного роду, не може бути об'єктом співчуття».[13]

Кампанія за Католицьку асоціацію ред.

У 1823 заснував Католицьку асоціацію, яка очолила боротьбу за надання пасивного виборчого права католикам. З 1829 — голова ірландської фракції в британському парламенті. Підтримував вимогу скасування англо-ірландської унії 1801, що ліквідувала автономію ірландського парламенту. Був одним з ініціаторів заснування 1840 року Асоціації рипілерів (прибічників скасування унії).

Суперечності між О'Коннелом і республіканським крилом Асоціації призвели до її розколу у 1846 році.

Примітки ред.

Джерела ред.