Аксель Кіппер (ест. Aksel Kipper; 5 листопада 1907 — 25 вересня 1984) — естонський астроном, академік АН Естонської РСР (1946), в 1946—1950 — віце-президент АН Естонської РСР.

Аксель Кіппер
ест. Aksel Kipper
Народився 5 листопада 1907(1907-11-05)[1]
Вільянді[2]
Помер 25 вересня 1984(1984-09-25)[1] (76 років)
Тарту, Естонська РСР, СРСР[2]
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність астрофізик
Alma mater Тартуський університет
Заклад Тартуський університет
Членство Академія наук Естонії
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

ЖиттєписРедагувати

У 1930 закінчив Тартуський університет. У 1929—1944 працював в Тартуський обсерваторії. З 1941-професор Тартуського університету, у 1944—1946 — завідувач кафедрою фізики університету. Ініціатор створення Інституту фізики і астрономії АН Естонської РСР (з 1973 — Інститут астрофізики і фізики атмосфери АН Естонської РСР), його перший директор (1950—1974).

Наукова спадщинаРедагувати

Основні наукові роботи відносяться до фізики зірок і туманностей. Займався дослідженням цефеїд, вивчав походження магнітних полів Сонця і зірок, радіаційні процеси у сонячній і зоряних атмосферах. Пояснив інтенсивність безперервного спектру газових туманностей, що здавалася до того надлишковою, за допомогою відкритого ним в 1950 механізму двофотонного випромінювання водню. Уточнив відстані і світності цефеїд. Досліджував нестаціонарні магнітогідродинамічні процеси в зірках, зміни сили тяжіння і йонізації в атмосферах цефеїд, розвинув теорію коливань в зовнішніх шарах пульсуючих зірок. Встановив, що коливання відбуваються у вигляді розповсюджуються назовні хвиль ущільнення, які переходять на певній висоті в турбулентні. Збудженням атомів цими турбулентними хвилями пояснив періодичну появу емісійних ліній в спектрі Міри Кита. Запропонував у 1962 своєрідну модифікацію ньютонівської теорії тяжіння для усунення гравітаційного парадоксу, при якій вводяться дві системи вимірювань простору і часу, названі гравітаційною та атомарною.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б https://www.muuseum.ut.ee/vvebook/pages/4_14.html

ПосиланняРедагувати