Акбар-хан Баракзай (1818—1847)
Акбар-хан (15 жовтня 1816, Дурранійська імперія — 1845, Джелалабад, Афганістан) — політичний діяч та військовик Афганістану, один з синів Дост Мухаммеда.
| Акбар-хан Баракзай | |
|---|---|
| пушту وزير اکبر خان | |
 | |
| Народився | 15 жовтня 1816 Дурранійська імперія |
| Помер | 1845[1] Джелалабад, Афганістан |
| Поховання | Блакитна мечеть (Мазарі-Шариф) |
| Країна |  Афганістан |
| Діяльність | офіцер, монарх |
| Посада | емір і ghazid |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Дост Мухаммед |
Під час першої англо-афганської війни 1838—1842 керував афганськими військами, які билися проти армії Елфінстона, керував облогою Джелалабаду. Зіграв значну роль в об'єднанні розрізнених афганських загонів. Після вигнання англійців виступав за проведення Афганістаном незалежної політики. У травні захопив фортецю Бала-Гісар в КАбулі, де бувоголошений еміром Афганістану.
У 1843 після повернення Дост Мохаммеда став вазиром і спадкоємцем трону.
Історики припускають, що Акбар-хан був отруєний власним батьком.
Примітки
ред.- ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
Джерела
ред.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Афганістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |