Дост-Мухаммед-хан син Паїнда-хана з роду Баракзаїв (23 грудня 1793(17931223), Кандагар — 9 червня 1863, Герат) — емір Афганістану з 1834 року.

Дост Мухаммед
перс. دوست محمد خان
Дост Мухаммед
Дост Мухаммед зі своїм молодшим сином
Прапор
1-й Емір Афганістану
1834 — 2 серпня 1839 року
Попередник: Посаду започатковано
Спадкоємець: Шуджа-Шах Дуррані
Прапор
3-й Емір Афганістану
1842 — 9 червня 1863 року
Попередник: Шуджа-Шах Дуррані
Спадкоємець: Шир-Алі
 
Народження: 23 грудня 1793(1793-12-23)
Кандагар
Смерть: 9 червня 1863(1863-06-09) (69 років)
Герат
Країна: Афганістан
Релігія: Іслам, сунітського спрямування
Рід: Баракзай
Батько: Паїнда Мухаммед-хан
Діти: син: Шир-Алі

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Сім'яРедагувати

Двадцятий син Паїнда-хана, глави племені баракзаїв. Мав багато синів, в т.ч. Афзула-хана, Азим-хана, Акбара-хана і Шир Алі хана.

ДіяльністьРедагувати

Після розпаду Дурранійської держави у 1818 році керував (з 1826/27) Кабульським і Газнійським князівствами. У 1834 році проголосив себе еміром, поклавши початок новій, Баракзайській династії. Об'єднувальна політика Дост Мухаммеда, в якій він намагався заручитись підтримкою Росії, зустріла опір Великої Британії. У 1838 році Велика Британія розв'язала війну проти Афганістану. На першому її етапі Дост Мухаммед активно брав участь у спротиві агресорам, але наприкінці 1840 року здався у полон і був засланий до Індії. У 1842 році англійці, які зазнали поразки у війні, були змушені звільнити Дост Мухаммеда. Він повернувся в Афганістан і знову зайняв пост еміра. Упродовж 1855 — 1863 років приєднав Кандагар, Східний Сістан, землі на лівому березі Амудар'ї, Герат.

ПосиланняРедагувати