Академія наук Республіки Башкортостан

Академія наук Республіки Башкортостан (Державна бюджетна наукова установа «Академія наук Республіки Башкортостан»; скор. АН РБ) — вища державна наукова установа Республіки Башкортостан.

Академія наук Республіки Башкортостан
Bashkortostan Academy of Sciences.jpg
Засновано 1991[1]
Сайт anrb.ru
anrb.ru

ОписРедагувати

Членами Академії наук Республіки Башкортостан обираються вчені, які збагатили науку визначними працями або працями першорядного значення. Академія також засновує звання почесних та іноземних членів, якими обираються широко відомі, такі, що мають високу вітчизняну та міжнародну репутацію вчені Башкортостану і Росії, іноземних держав, видатні діячі літератури, мистецтва, освіти і культури, які зробили видатний внесок у різні галузі діяльності, активно сприяють розвитку науки, освіти, економіки та культури в Башкортостані.

Вищим органом управління АН РБ є загальні збори, що складається з членів Академії, докторів наук, обраних членами відділень. Загальні збори АН РБ приймають статут, рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію її відділень і філій, визначають основні напрями наукових досліджень, затверджують звітну доповідь президії АН РБ про її науково-організаційну діяльності і результати наукових досліджень тощо. Загальні збори обирають президента, віце-президентів, головного вченого секретаря, Президію АН РБ і академіків-секретарів її відділень.

4 травня 2011 року таємним голосуванням на загальних зборах Академії наук в Уфі проректор з навчальної роботи Уфимського державного нафтового технічного університету[ru], професор Раміль Бахтізін був обраний новим президентом Академії наук Республіки Башкортостан.[2]

Академія наук Республіки Башкортостан має філії в містах Стерлітамаку і Сібаї.

ІсторіяРедагувати

Академія була утворена на базі Башкирської філії Академії наук СРСР.

6 лютого 1991 року вийшла постанова Президії Верховної Ради Башкирської РСР про створення самостійної академії «для збереження, зміцнення і розвитку науково-технічного потенціалу республіки».

Академія вирішує завдання забезпечення наукового розвитку республіки та її багатонаціонального народу, бере активну участь в інтеграції дослідницької, інноваційної діяльності республіканських наукових організацій, вузів і підприємств, зміцнює зв'язки між наукою і освітою, розвиває співробітництво республіканської наукової спільноти з науковими спільнотами Росії та інших країн світу. Робота Академії наук Республіки Башкортостан будується у відповідності з республіканськими науково-технічними програмами, затверджуваними урядом Республіки Башкортостан[ru], та щорічними посланнями президента республіки[ru] парламенту (Державним зборам — Курултаю Республіки Башкортостан).

У 1991 році відбулися установчі збори Академії наук Республіки Башкортостан, на яких були обрані з числа засновників перші академіки АН РБ.

У 1992 році відбулися перші Загальні збори, на них був обраний президент АН РБ — О. А. Кайбишев.

О. А. Кайбышев ініціював Указ Верховної Ради РБ, підписаний його Головою М. Г. Рахімовим[ru]про включення до АН РБ всіх інститутів Башкирського наукового центру (БНЦ), що тоді входив до Уральського відділення РАН, який не був узгоджений з керівництвом Російської академії наук[ru]. У науковій спільноті Уфи виник розкол.

Конфлікт розв'язався після зустрічі президента РАН Ю. С. Осипова і М. Г. Рахімова. Було вирішено вивести академічні інститути Уфи з УрВ РАН і залишити у складі Уфімського наукового центру РАН, підпорядкованого безпосередньо Президії РАН, а Академії наук РБ залишити галузеві інститути за винятком інститутів (Інституту механіки та Інституту надпластичності), які до цього не входили в науковий центр.

Будівля президії УНЦ РАН в Уфі була передана АН РБ. У РБ були обрані два президенти — УНЦ РАН і Академії наук Республіки Башкортостан.

У 1996-2003 роках велося об'єднання робіт АН РБ і УНЦ РАН. Президії АН РБ і УНЦ РАН стали працювати разом, незважаючи на різну відомчу приналежність. Були створені спільні науково-організаційні структури: наукові ради, аспірантура, докторантура, видавництво «Гілем». Організовано спільне користування інфраструктурою УНЦ РАН і АН РБ (інформаційна мережа, бібліотека, поліклініка, автобаза, дитячі садки, бази відпочинку тощо).

КерівництвоРедагувати

Президенти академії за роком призначення:

У Президії АН РБ 31 людина[3], серед них:

Структура АкадеміїРедагувати

Відділення АН РБ
  • Відділення соціальних та гуманітарних наук
  • Відділення фізико-математичних і технічних наук
  • Відділення наук про Землю і природних ресурсів
  • Відділення хіміко-технологічних наук
  • Відділення біологічних і сільськогосподарських наук
  • Відділення медичних наук
Наукові організації Академії наук Республіки Башкортостан
  • ДБУ РБ Науково-дослідний технологічний інститут гербіцидів і регуляторів росту рослин з дослідно-експериментальним виробництвом Академії наук Республіки Башкортостан.
  • ДБУ Уфимський науково-дослідний інститут очних хвороб Академії наук Республіки Башкортостан[ru].
  • ДАУ Республіканський науково-технологічний та інформаційний комплекс «Баштехінформ».
  • ДБУ РБ Наукове видавництво «Башкирська енциклопедія»[ru].
  • ДБНУ Інститут гуманітарних досліджень Республіки Башкортостан.
  • ДБНУ Інститут соціально-політичних і правових досліджень Республіки Башкортостан.
  • ДАНУ Інститут нафтогазових технологій і нових матеріалів Республіки Башкортостан.
  • ДАНУ Інститут регіональних досліджень Республіки Башкортостан.
  • ДАНУ Інститут прикладних досліджень Республіки Башкортостан.
  • Центр гідравліки трубопровідного транспорту.
  • ДАНУ РБ Центр аграрних досліджень.
  • Видавництво «Гілем»[4].
Наукові організації, що знаходяться у спільному віданні Академії наук Республіки Башкортостан і республіканських органів виконавчої влади
  • ДУП Інститут проблем транспорту енергоресурсів Республіки Башкортостан Міністерства промисловості та інноваційної політики Республіки Башкортостан і ДНУ АН РБ.
  • ДУП Інститут нафтохімпереробки Республіки Башкортостан Міністерства промисловості та інноваційної політики Республіки Башкортостан і ДНУ АН РБ.
Наукові організації, науково-методичне керівництво якими здійснює Академія наук Республіки
  • ФДУН «Уфимський науково-дослідний інститут медицини праці і екології людини» Федеральної служби з нагляду в сфері захисту прав споживачів і добробуту людини.
  • ДНУ «Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства» Російської академії сільськогосподарських наук (з дослідними господарствами).
  • ДУП «Науково-дослідний інститут безпеки життєдіяльності» Управління з надзвичайних ситуацій при Уряді Республіки Башкортостан.
  • ДУП Башкирський науково-дослідний проектний інститут будівельних матеріалів «БашНІПІБпром» Міністерства будівництва, архітектури та транспорту Республіки Башкортостан.
  • ДУП «Дослідний завод».
  • ДУП «Башкирська дослідна станція бджільництва».
  • ДУП «Науково-дослідний і виробничий інститут біотрансплантатів і біопрепаратів „Біоплант“».

Члени АкадеміїРедагувати

Чинні академіки[5]
Члени-кореспонденти

У різний час членами Академії наук Республіки Башкортостан були:

  1. Абалкін Л. І. (1930—2011)
  2. Аитов Н. А.[ru] (1925—1999)
  3. Алмазов В. А.[ru] (1931—2001)
  4. Амиров Р. З.[ru] (1923—1995)
  5. Аюханов М. Б.[ru] (1924—2000)
  6. Баимов Р. Н.[ru] (1937—2010)
  7. Бакиев А. В.[ru] (1939—2016)
  8. Бахтизин Н. Р.[ru] (1927—2007)
  9. Бикбаева А. И.[ru] (1926—2004)
  10. Буслаев Ю. А.[ru] (1929—2001)
  11. Валеев Д. Ж.[ru] (1940—2002)
  12. Газизов Ф. М.[ru] (1937—2008)
  13. Гатауллин Н. Г.[ru] (1928—2015)
  14. Гимаев Р. Н.[ru] (1935—2016)
  15. Губайдуллин М. С.[ru] (1920—2008)
  16. Гусманов У. Г.[ru] (1935—2016)
  17. Давлетов Э. Г.[ru] (1947—1998)
  18. Донелли А. С.[ru] (Alton S.Donelly) (1920—2007)
  19. Зайнуллин М. В.[ru] (1935—2016)
  20. Заянчковський І. П. (1917—2010)
  21. Иванов В. Т.[ru] (1929—2003)
  22. Ильюшин А. А.[ru] (1911—1998)
  23. Имашев У. Б.[ru] (1945—2018)
  24. Исмагилов З. Г.[ru] (1917—2004)
  25. Ишмухаметов А. И.[ru] (1932—2004)
  26. Кагарманов Н. Ф.[ru] (1929—1996)
  27. Казаков В. П.[ru] (1934—2010)
  28. Казанцев Ю. В.[ru] (1935—2011)
  29. Кайбышев О. А.[ru] (1939—2017)
  30. Камалетдинов М. А.[ru] (1928—2013)
  31. Каримов М. С.[ru] (Мустай Карим) (1919—2005)
  32. Кирпичников П. А.[ru] (1913—1997)
  33. Коган Л. Н.[ru] (1923—1997)
  34. Конарев В. Г.[ru] (1915—2005)
  35. Раїль Кузеєв (1929—2005)
  36. Кузеев Р. Г.[ru] (1923—1998)
  37. Кунакбаев С. А. (1901—1996)
  38. Кучеров Е. В.[ru] (1924—2005)
  39. Лякишев Н. П.[ru] (1929—2006)
  40. Мавлютов М. Р.[ru] (1928—2000)
  41. Мажитов Н. А. (1933—2015)
  42. Мазунов В. А.[ru] (1942—2011)
  43. Миначев Х. М.[ru] (1908—2002)
  44. Минскер К. С. (1929—2003)
  45. Мирзаджанзаде А.Х.[ru] (1928—2006)
  46. Мозжерин В. И.[ru] (1926—2008)
  47. Монаков Ю. Б.[ru] (1942—2011)
  48. Наливкин В. Д.[ru] (1915—2000)
  49. Осипьян Ю. А.[ru] (1931—2008)
  50. Рахманкулов Д. Л.[ru] (1939—2008)
  51. Садыков Ф. Б.[ru] (1929—1998)
  52. Саитбатталов Г. Г.[ru] (1928—2010)
  53. Саяхов Ф. Л.[ru] (1934—2002)
  54. Спивак А. И.[ru] (1923—2007)
  55. Старова Н. В.[ru] (1923—2005)
  56. Султанов Ф. Ф.[ru] (1928—2003)
  57. Сюняев З. И.[ru] (1929—2001)
  58. Тенишев Э. Р.[ru] (1921—2001)
  59. Терегулов Р. Г.[ru] (1922—1998)
  60. Трофимук А. А.[ru] (1911—1999)
  61. Ураксин З. Г. (1935—2007)
  62. Усманов Х. Ф.[ru] (1923—2009)
  63. Фролов К. В.[ru] (1932—2007)
  64. Халиков Г. А.[ru] (1931—2007)
  65. Хангильдин В. Х.[ru] (1907—1997)
  66. Чуркин Ю. В.[ru] (1935—1998)
  67. Шакиров Д. Т.[ru] (1914—2006)
  68. Шатилов И. С.[ru] (1917—2007)
  69. Яншин А. Л.[ru] (1911—1999)
  70. Яхимович В. Л.[ru] (1913—1994)

Почесні академіки:

Іноземні члени Академії за роклм обрання:

* 1991 - Ленгдон Т. - технічні науки
  • 1991 - Мадьярі А. - сільськогосподарські науки
  • 1991 - Падманабхан К. А. - технічні науки
  • 1995 - Лехі Р. - фізико-математичні науки
  • 1998 - Батай Ж. - фізико-математичні науки
  • 1998 - Бенерджі С. - хімія та фізико-математичні науки
  • 1998 - Какач С. - технічні, фізико-математичні науки
  • 1998 - Крам Л. - фізико-математичні науки
  • 1998 - Теофанус Т. Дж. - технічні науки
  • 2002 - Каган А. - хімія
  • 2012 - Аббас М. - гуманітарні науки
  • 2012 - Віллемс Р. - біологія та сільськогосподарські науки
  • 2012 - Тоган І. - гуманітарні науки

ФінансуванняРедагувати

Бюджетні асигнування Академії наук РБ: у 2003 році — 65 млн рублів, у 2004 році — 77 млн рублів, ... у 2010 році — 253 млн рублів, у 2011 році — 227 млн рублів.[7]

Кошти, що використовуються на виконання наукових досліджень, розбиті на 2 частини: фонд фундаментальних досліджень і державні науково-технічні програми (ДНТП).

Фінансування наукових досліджень та інноваційних розробок здійснюється через великі Федеральні цільові програми, а також по лінії корпорацій типу «Роснано», «РОСТЕХНОЛОГІЇ».

ПреміїРедагувати

Академія наук Республіки Башкортостан є засновником 18 премій у різних галузях науки, імені: Н. А. Аїтова, Д. Ф. Варфоломеєва, Г. В. Вахрушева, С. А. Гаврилова, В. К. Гірфанова, Заки Валіді (див. А. А. Валідов), К. П. Краузе, Г. Х. Кудоярова, Р. Р. Кузєєва, С. А. Кунакбаєва, О. Ф. Леонтьєва, Р. Р. Мавлютова, С. Р. Рафікова, М. І. Такумбетова, Г. Н. Терегулова, К. Р. Тімергазіна, А. О. Трофимука, М. І. Уметбаєва.

ВиданняРедагувати

Академія видає журнали: «Башкирський екологічний вісник» (спільно з НДІБЖД), «Вісник Академії наук Республіки Башкортостан», «Проблеми сходознавства», «Економіка і управління: науково-практичний журнал» (спільно з БАДСУ).

ПриміткиРедагувати

  1. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. Новым президентом Академии наук Республики Башкортостан стал Бахтизин Р.Н.. Академия Наук Республики Башкортостан. 2011-05-06. Процитовано 2019-03-04. 
  3. Состав Президиума АН РБ. Академия Наук Республики Башкортостан. Процитовано 2019-03-04. 
  4. Издательство «Гилем». Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2019-03-04. 
  5. Академия Наук Республики Башкортостан. www.anrb.ru. Процитовано 2019-03-04. 
  6. Махмуд Аббас стал академиком Академии наук Башкортостана. Архів оригіналу за 2014-07-27. Процитовано 2019-03-04. 
  7. Доклад президента Академии наук Республики Башкортостан Р. Н. Бахтизина. do.gendocs.ru. Архів оригіналу за 2019-03-06. Процитовано 2019-03-04. 

ПосиланняРедагувати