Вікіпедія

Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства

Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства — провідна науково-дослідна установа республіки, що займається селекцією сільськогосподарських культур, молочної худоби, продуктивного конярства і кумисоробства.

Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства
ФДБНУ Башкирський НДІ сільського господарства
?координати:
Тип науково-дослідний інститут
Країна  Росія
Розташування  Башкортостан
Засновано 1910 (1956)
Президент Ільдар Олегович Чанишев
Адреса 450059, м. Уфа, вул. Ріхарда Зорге, 19
Сайт bniish.ru

Історія ред.

У 1910 році Уфимські земські збори Російської Імперії постановили створити сільськогосподарську дослідну станцію біля села Чишми Самаро-Златоустівської залізниці. Першим директором станції був А. Н. Прохоров. На станції діяли: дослідне поле, метеорологічна станція, лабораторія, сільськогосподарський ботанічний сад, польове господарство, дослідно-лугова ділянка, вегетаційний будиночок, музей.

У 1929 році дослідна станція була перетворена на Башкирську обласну дослідну станцію, в 1931 році — в Чишминську селекційно-дослідну станцію, в 1935 р. — Башкирський науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва, у 1937 році — на Башкирську державну селекційну станцію. У 1956 році на її базі був створений Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства.

Інститут у 1983 році був перетворений на два інститути — Башкирський науково-дослідний інститут землеробства і селекції польових культур і Башкирський науково-дослідний проектно-технологічний інститут тваринництва і кормовиробництва.

У 1998 році знову перетворений на Башкирський науково-дослідний інститут сільського господарства.

Протягом історії інституту у ньому було виведено понад 235 сортів сільськогосподарських культур.

У різні роки в інституті працювали селекціонери С. А. Кунакбаєв, В. Х. Хангільдін, Л. Н. Стрєляєва, Р. І. Болотіна, А. Н. Біктімиров — автори популярних башкирських сортів озимого жита, гороху, винограду та інших сільськогосподарських культур.

До видатних досягнень інституту відносяться сорти: короткостеблового озимого жита Чулпан[ru][1] з урожайністю 65-70 центнерів з гектара (Герой Соціалістичної Праці, почесний академік АН РБ С. А. Кунакбаєв та інші), зернового гороху (почесний академік АН РБ, доктор сільськогосподарських наук В. Х. Хангильдин та ін); винограду, що достигає в регіонах північніше 55-ї паралелі (лауреат Державної премії СРСР Л. М. Стреляєва та інші); створення молочного і м'ясного типів башкирської породи коней — Ірандикський, Учалинський; розробка технології сушіння кобилячого молока[ru] для продуктів дитячого харчування та приготування кумису (доктор сільськогосподарських наук І. А. Сайгін[ru] та інші).

Включено до Держреєстру 20 сортів, отримано 12 патентів на селекційні досягнення: з м'якої ярої пшениці — Башкирська 26, Башкирська 28, Екада 66, Екада 70; з твердої ярої пшениці — Башкирська 27; з гороху — Чишминський 229, з гречки — Ілішевська, Башкирська червоностеблова; з суданської трави — Чишминськая рання, Якташ; з сорго-суданкового гібриду — Чишминський 84, з гороху — сорт «Пам'яті Хангильдина[ru]».

В даний час[коли?] сортами інституту засівається понад 3 млн га ріллі в Росії, в Башкортостані — близько 1 млн га.

В інститути сформовані і працюють наукові школи землеробської науки під керівництвом відомих вчених: В. К. Гірфанова, Ш. А. Гайсина, Д. В. Богомолов, П. І. Смирнова, Г. Н. Лисака, Г. С. Смородіна, Н. Р. Бахтізіна[ru], Е. М. Рахімова, Я. І. Ванюкова, Б. П. Шиленка, П. Я. Бульчука, С. А. Абдрашитова, Д. Б. Гареєва, У. Г. Гусманова, Н. Г. Фенченка, А. М. Ямалеєва, Б. Х. Сатиєва, В. М. Ширієва, М. Г. Малікова та інших.

В даний час в НДІ застосовуються сучасні методи досліджень. Так лабораторія молекулярно-генетичної експертизи акредитована МСГ Росії та інститут включені в перелік організацій Державного Племінного Реєстру як Організація обліку та контролю. Освоєні методики визначення достовірності походження. Бики-виробники перевіряються на наявність алелей особливо цінних ознак (B алель гена капа-казеїну) та можливі носійства спадкових хвороб.

В галузі рослинництва ПЛР застосовується для дослідження ДНК-поліморфізму різних сортів гороху посівного з виявленням сортів з найбільшим поліморфізмом. У зв'язку з появою в РБ достатньої кількості збиральної техніки, що дозволяє збирати з мінімальними втратами як вилягаючі, так і прямостоячі види культур, селекціонери НДІ в даний час віддають перевагу листочковим морфотипам які формують більшу врожайність завдяки наявності більш широкої фотосинтетичної поверхні.

Структура інституту ред.

Наказом ФАНО Росії від 1 серпня 2017 р. № 689п/о тимчасово виконувачем обов'язків директора ФДБНУ «Башкирський НДІСГ» призначено Чанишева Ільдара Олеговича, доктора сільськогосподарських наук.

В інституті працюють два селекційні центри з рослинництва — Чишминський селекційний центр з рослинництва і плодово-ягідних культур (кер. М. І. Мічурін) і Кушнаренківський селекційний центр з плодово-ягідних культур і винограду (кер. Р. А. Шафіков), інноваційно-технологічний центр з рослинництва, 5 наукових відділів і 18 лабораторій.

Директорат ред.

  • А. Н. Прохоров;
  • Хангільдін Васіх Хайдарович[ru] — з 1961 р.;
  • Бахтізін Назіф Раянович — професор, кандидат с-г наук; Жданов Наїль Хайович кандидат с-г наук; Петров П. В. кандидат екон. наук; Мінєєв М.І кандидат с-г наук;
  • Шаяхметов Ільдар Тимергасимович (1998—2008) — доктор економічних наук, заслужений працівник сільського господарства Республіки Башкортостан;
  • Вакіль Миргалійович Ширієв — c 2008 р.
  • Ільдар Олегович Чанишев — з 2017 р. — доктор сільськогосподарських наук

Публікації ред.

«Система ведення агропромислового виробництва в Республіці Башкортостан» Колектив авторів. — Уфа: АН РБ, Гілем, 2012. — 528 с.

«Плодово-ягідні культури в Республіці Башкортостан» В. М. Ширіев, М. Г. Абдєєва, Т. Г. Дьоміна, Р. А. Шафікова. — Уфа, 2012. — 174 с.

«Ефективність використання земель сільськогосподарського призначення» Р. У. Гусманов, А. Т. Абдрашитова. — Уфа, 2012. — 184 с.

«Технологія виробництва картоплі в Республіці Башкортостан». Колектив авторів. — Уфа, 2012. — 68 с.

Праці ред.

В інституті створені сорти плодово-ягідних культур:

Всього за 100 років в інституті створено понад 235 сортів сільськогосподарських культур[4].

Література ред.

  • Селекционеры сели за парты, журнал «Сельские узоры», № 3, 2012 г.
  • Дорогу большому кумысу, журнал «Сельские узоры», № 3, 2012 г.
  • Шесть урожаев в год? Не вопрос!, газета «Республика Башкортостан», № 28, 2012 г.
  • Добрая память живет!, журнал «Сельские узоры» № 2, 2012 г.
  • БашНИИСХ: итоги года, журнал «Сельские узоры» № 1, 2012 г.
  • Технологияһы — заман талабы, газета «Башкортостан» № 52, 2012 г.
  • Удача жукам не по зубам, газета «Сельская жизнь» № 95, 2011 г.
  • Назвали сорт «Галия», газета «Сельская жизнь» № 93, 2011 г.
  • Навеки с селом, газета «Сельская жизнь» № 70, 2011 г.
  • Создатели новых сортов, газета «Родник» Чишминского района
  • Новые технологии растениеводства. Технология No-till. Республиканский научно-производственный аграрный журнал «Сельские узоры» Кызыл-Тан, № 1(109) 2011 г.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Ой, ты рожь... - Газета "Сельская жизнь". Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  2. ↑ Важнейшие научные разработки. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 11 травня 2019.
  3. ↑ Башкирский научно-исследовательский институт сельского хозяйства. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 11 травня 2019.
  4. ↑ ГНУ БАШКИРСКИЙ НИИСХ. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Башкирський_науково-дослідний_інститут_сільського_господарства&oldid=36844758