Казанцева Тамара Тимофіївна

Тамара Тимофіївна Казанцева (нар. 8 травня 1934, Кривий Ріг) — радянський і російський учений, доктор геолого-мінералогічних наук (1985), професор, академік Академії наук Республіки Башкортостан (1991).

Казанцева Тамара Тимофіївна
Народилася 8 травня 1934(1934-05-08) (87 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Місце проживання Zorge Street, Ufad, Уфа
Діяльність науковиця
Alma mater Криворізький національний університет (1959)
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1985)
Знання мов російська
Заклад Академія наук Республіки Башкортостан
У шлюбі з Yury Kazantsevd
Нагороди
орден Дружби (Російська Федерація) медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

БіографіяРедагувати

Казанцева Тамара Тимофіївна[1] народилася 8 травня 1934 року в місті Кривий Ріг. У 1959 році закінчила Криворізький гірничорудний інститут, за фахом геолога.

Після закінчення інституту з 1959 по 1965 роки Казанцева працювала інженером-геологом комплексної геолого-розвідувальної експедиції Красноярського геологічного управління, потім начальником партії Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1966—1975). З 1975 року працює в Інституті геології УНЦ РАН.

Наукова діяльністьРедагувати

Область інтересів Казанцевої — геотектоніка, геологія. Їй вдалося обґрунтувати походження аллохтонності гіпербазитових масивів на Уралі, довести поліциклічність Уралу в палеозої.

Казанцева є автором нового наукового напрямку — «Структурний фактор в теоретичній геології». Методологія, запропонована нею дозволила реставрувати генезис найважливіших процесів формування земної кори на основі вивчення разнорангової геологічного речовини.

З пріоритетних наукових завдань, вирішених Казанцевою— відкриття законів геологічного розвитку:

  • закон енергетичної забезпеченості основних геологічних процесів тектонічними силами;
  • закон узгодженості еволюційної спрямованості геологічної речовини з напрямком знака тектонічного режиму;
  • закон відповідності складу природних одиниць інтенсивності тектонічного режиму;
  • закон парагенетичної компенсації у геологічних системах та інших.

Казанцева стала автором нового загальногеологічного навчання — шар'яжно-насувної теорії формування земної кори.

У 1985 році захистила докторську дисертацію. З 1991 року обрана академіком Академії наук Республіки Башкортостан.

Звання та нагородиРедагувати

Орден Дружби народів (1999), диплом і медаль Пошани ВДНГ СРСР за створення нової моделі геосинклінального процесу (1985).

ПраціРедагувати

Тамара Казанцева — автор понад 350 наукових праць, у тому числі 18 монографій.

  • Аллохтонные офиолиты Урала. М.: Наука, 1985.
  • Аллохтонные структуры и формирование земной коры Урала. М.: Наука, 1987.
  • Научные законы геологического развития. Уфа: Гилем, 2006.
  • Казанцева Т. Т. Структурный фактор в теоретической геологии / Т. Т. Казанцева, Ю. В. Казанцев; Ин-т геологии Уфим.науч.центра РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — 325 с.:ил. — Библиогр.: с.303-321.

ДжерелаРедагувати

  • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
  • Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
  • Камалетдинов М. А. Учёные и время. Уфа: Гилем, 2007.
  • Башкирская энциклопедия: В 7 т. Т. 3: Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Казанцева Тамара.[недоступне посилання з квітня 2019]