Айра Спрейг Боуен

(Перенаправлено з Айра Бовен)

Ira Sprague Bowen
англ. Ira Sprague Bowen
Народився 21 грудня 1898(1898-12-21)
Сенека-Фоллс, Сенека-Фоллс, Сенека, Нью-Йорк, США
Помер 6 лютого 1973(1973-02-06) (74 роки)
Країна  США
Діяльність астроном, фізик, астрофізик
Alma mater Калтех
Галузь астрономія
Заклад Обсерваторія Маунт-Вілсон
Паломарська обсерваторія
Членство Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Американське астрономічне товариство[1]
Національна академія наук США
Нагороди Медаль Генрі Дрейпера (1942)
Медаль Кетрін Брюс (1957)

Айра Спрейг Боуен (англ. Ira Sprague Bowen; 21 грудня 1898 — 6 лютого 1973) — американський фізик і астроном, член Національної АН США (1936).

Життєпис ред.

Народився в Сенека-Фолз (штат Нью-Йорк). У 1919 році закінчив Оберлінський коледж, продовжував освіту в Чиказькому університеті (1919—1921). Упродовж 1921—1946 років працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1931 року — професор фізики). У 1946—1948 роках — директор обсерваторії Маунт-Вілсон, у 1948—1964 роках — директор об'єднаних обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар.

Наукові роботи присвячені фізиці газових туманностей, фізиці космічних променів, розрахункам і конструюванню оптичних приладів, експериментальній спектроскопії. У 1920-х роках виконав низку досліджень з вакуумної спектроскопії, зокрема детально вивчив ультрафіолетові спектри атомів азоту, кисню, неону в різних стадіях йонізації; визначив енергетичні рівні цих йонів. Виходячи з отриманих результатів, 1927 року пояснив загадкові емісійні лінії в спектрах газових туманностей, що приписувалися гіпотетичному елементу «небулію». Ототожнив лінії «небулію» з забороненими лініями йонів Оксигену й Нітрогену і пояснив їхню велику інтенсивність високою населеністю метастабільних рівнів у розрідженій речовині туманностей. Ототожнив лінії Неону, виміряв довжини хвилі багатьох слабких заборонених ліній у спектрах туманностей; знайшов заборонені лінії поглинання в спектрі Сонця. Пояснив аномалії в інтенсивностях деяких дозволених ліній кисню й азоту в спектрах газових туманностей резонансним перенаселенням відповідних рівнів випромінюванням йона гелію (так званий боуенівський механізм, 1934).

У 1930—1938 роках брав участь у перших експериментах Р. Міллікена з вивчення природи космічних променів і впливу геомагнітних явищ на їхнє проходження через земну атмосферу.

Здійснив розрахунки оптичних систем і розробив конструкції різних приймачів випромінювання для телескопів обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар тощо. Під його керівництвом проводилися доведення і дослідження 5-метрового дзеркала Паломарського телескопа. Сконструював допоміжне устаткування для цього телескопа, зокрема високоефективні спектрографи для фокусу куде. Запропонував схему оберненої системи Кассегрена для спектрографа, видозмінену схему телескопа Річі — Кретьєна з великим полем. Розробив пристрій, що дозволяє збирати більше світла в зображенні зорі на щілині спектрографа, — так званий дільник зображення (1938).

Член низки академій наук і наукових товариств.

Відзнаки ред.

Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1942), ім. Поттса Інституту ім. Б. Франкліна (1946), премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1949), ім. Ф. Айвза Американського оптичного товариства (1952), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1957), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1966). Його ім'ям названо астероїд.

Примітки ред.

  1. NNDB — 2002.

Посилання ред.