Адріано Фоскарі (італ. Adriano Foscari, 10 червня 1904, Венеція - 22 червня 1980, Венеція) - італійський адмірал, учасник Другої світової війни.

Адріано Фоскарі
Народження10 червня 1904(1904-06-10)
Венеція, Італія
Смерть22 червня 1980(1980-06-22) (76 років)
Венеція, Італія
Країна Італія
 Королівство Італія
Вид збройних силВМС
Званняадмірал
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер Савойського військового ордена
Кавалер Савойського військового ордена
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії

Біографія

ред.

Адріано Фоскарі народився 10 червня 1904 року у Венеції у сім'ї військового моряка, у шляхетній родині, яка дала декількох дожів та кардиналів. У 1918 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив 1922 році у званні гардемарина. У 1924 році отримав звання молодшого лейтенанта, у 1927 році - лейтенанта. У 1929 році був призначений ад'ютантом Емануеле Філіберто ді Савоя, герцога Д'Аоста, а з 1930 по жовтень 1933 року - ад'ютантом герцога Аймоне ді Савоя.

У 1934 році призначений капітаном міноносця «75 O.L.T.», пізніше командував есмінцем «Джованні Ачербі», зголом - підводним човном «Де Женей». У 1934 році отримав звання капітана III рангу і був скерований в Інститут морської війни (італ. Istituto di Guerra Marittima). З березня 1938 року командував підводними човнами «Антоніо Шеза», потім «Себастьяно Веньєро». У 1939 році був переведений на службу у Міністерство військово-морського флоту. У 1940 році отримав звання капітана II рангу.

7 січня 1942 року Адріано Фоскарі був призначений капітаном есмінця «Каміча Нера», на борту якого здійснив численні місії по супроводу конвоїв у Лівію. 2 грудня того ж року есмінець «Каміча Нера» взяв участь у бою біля Скеркі-Бенк. Він діяв рішуче, випустивши по ворогу всі 6 торпед, які не влучили у ціль, а також намагався чинити опір за допомогою артилерійського вогню. За мужність, проявлену під час бою, Адріано Фоскарі був нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть».

З лютого 1943 року Адріано Фоскарі ніс службу у Військово-морській академії, у її відділенні у Венеції. Після капітуляції Італії 8 вересня 1943 року перебрався до Бриндізі. У квітні 1944 року отримав звання капітана I рангу. 1 жовтня того ж року був призначений командиром полку «Сан Марко», яким командував до 30 жовтня 1945 року. Полк брав участь у боях за визволення Італії він німців. За участь у цих бойових діях Адріано Фоскарі був нагороджений Військовим орденом Італії.

1 лютого 1947 року Адріано Фоскарі був переведений в запас. У 1955 році отримав звання контр-адмірала. Помер у Венеції 22 червня 1980 року.

Нагороди

ред.

Посилання

ред.

Джерела

ред.
  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.