Адольф Сакс
Адольф (Антуан Жозеф) Сакс (фр. Antoine-Joseph (Adolphe) Sax; 6 листопада 1814, Динан, Бельгія — 4 лютого 1894, Париж) — винахідник музичних інструментів, найбільш відомий винаходом саксофона й саксгорнів.
Адольф Сакс | |
---|---|
Народився | 6 листопада 1814[3][4][…] Дінан, Намюр |
Помер | 7 лютого 1894[1][2] (79 років) IX округ Парижа, Париж, Франція |
Поховання | Цвинтар Монмартр[1] |
Країна | Об'єднане королівство Нідерландів Бельгія Франція |
Діяльність | виробник музичних інструментів, винахідник, музикант, музичний педагог, викладач університету |
Галузь | музичний інструмент |
Alma mater | Королівська консерваторія в Брюсселі |
Знання мов | французька[3] |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Батько | Charles-Joseph Saxd[6] |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Майструванню духових навчився у батька, Жозефа Шарля Сакса, який 1820 року був призначений придворним музикантом і був нагороджений рядом почесних відзнак. 1836 року Адольф Сакс емігрував до Франції, а 1842 року відкрив у Парижі фабрику духових інструментів, де одержав широку популярність як винахідник і проєктувальник.
Сакс не тільки удосконалював вже відомі духові інструменти, але й зайнявся конструюванням нових інструментів. 1845 року ним були запатентовані саксгорни — мідні духові, що знайшли застосування у духових оркестрах. Найвідомішим винаходом Адольфа Сакса став саксофон, запатентований 1846 року. Саксофон отримав визнання серед провідних композиторів Франції і 1857 року він був запрошений викладати саксофон у Паризькій консерваторії. Також Сакс видав ряд посібників гри на цьому інструменті.
Проте Адольфа Сакса постійно переслідували недобросовісні конкуренти, які звинувачували Сакса у плагіаті. Постійні судові витрати розорили Сакса, його фірма з виробництва музичних інструментів збанкрутувала, а багаторічні позови підірвали його здоров'я. Сакс помер у бідності й був похований на кладовищі Монмартр у Парижі.
Адольф Сакс був зображений на банкнотах 200 бельгійських франків, що були в обігу до введення в Бельгії євро. На звороті цієї банкноти були зображені силуети саксофоністів і силует собору й цитаделі Динана (рідного міста Сакса).
Примітки
ред.- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б https://www.adolphesax.be/1620141_925431760835364_1446907648_n/
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Г. Риман Сакс // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1157–1158.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література і посилання
ред.- Adolphe Sax, Malou Haine, Bruxelles, 1980
- Sax, Mule & Co, Jean-Pierre Thiollet, Paris, 2004. ISBN 2-914266-03-0
- Adolphe Sax page from Saxgourmet site