Рабинович Адольф Йосипович
Адо́льф Йо́сипович Рабино́вич (24 березня (5 квітня) 1893, Одеса — 19 вересня 1942, Казань) — український і російський фізико-хімік. Член-коренспондент АН СРСР (1933).
| Адольф Йосипович Рабинович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 квітня 1893 Одеса, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
19 вересня 1942[1] (49 років) Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР[1] |
| Місце проживання | Одеса, Москва |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | ізраєльтянин |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Галузь | Колоїдна хімія |
| Заклад |
ОНУ ім. І. І. Мечникова МДУ Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова[d] Науково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Відомі учні | Baghdasaryan Kristapord |
| Аспіранти, докторанти | Baghdasaryan Kristapord |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | адсорбційної теорією фотографічного проявлення |
| член-кореспондент АН СРСР (1933) | |
Біографія ред.
Народився в сім'ї юриста. 1911 року із золотою медаллю закінчив 2-у Одеську гімназію.
1915 року з дипломом першого ступеня закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі.
У 1915—1917 роках працював лаборантом металургійної лабораторії на заводі сільськогосподарських знарядь в Одесі, продовжуючи наукові роботи з фізики та фізичної хімії, розпочаті в університеті.
У 1917—1920 роках працював у Новоросійському університеті на кафедрі хімії.
1920 року захистив магістерську дисертацію. У 1920—1923 роках викладав фізичну хімію у вищих навчальних закладах Одеси.
Від 1923 року працював у Москві в Науково-дослідному фізико-хімічному інституті імені Льва Карпова: 1926 року створив лабораторію колоїдної хімії (пізніше розрослася до великого відділу інституту), 1928 року — фотохімічну, 1930 року — рентгенівську.
Був членом редакційних колегій низки наукових журналів («Журнал физической химии», «Успехи химии», «Коллоидный журнал»).
Від 1930 року — професор Московського університету. В університеті організував спеціальність «фотохімія», читав курс лекцій «Будова речовини».
1 лютого 1933 року Рабиновича обрали членом-кореспондентом АН СРСР. 1934 року його затвердили в ученому ступені доктора наук без захисту дисертації.
У 1938—1942 роках Рабинович був завідувачем кафедри колоїдної хімії Московського університету.
Наукова діяльність ред.
Займався електрохімією колоїдів і концентрованих розчинів, а також застосуванням колоїдної хімії до питань наукової фотографії.
Встановив зв'язок адсорбції іонів зі стабільністю колоїдних систем, запропонував адсорбційну теорію фотографічного проявлення, виявив вплив адсорбції на спектри поглинання та сенсибілізуючу дію барвників.
Література ред.
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики : Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1984. — 736 с. — 50 000 прим. — С. 414—415.
- Каргин В. А. А. И. Рабинович // Известия АН СССР. Отделение химических наук. — 1943. — № 2.
Електронні джерела ред.
- Хімічний факультет МДУ [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Хімічний факультет МДУ. Кафедра колоїдної хімії [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки ред.
- ↑ а б в Рабинович Адольф Иосифович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.