Відкрити головне меню

Колоїдна хімія

розділ хімії

Коло́їдна хі́мія — наука про високодисперсний стан речовини та поверхневі явища, які виникають на межі поділу фаз. Одна фаза не повинна бути розчинена в іншій.

За Й. Опейдою — розділ хімії, в якому вивчається поведінка дисперсних систем. Сюди входить вивчення природи та ефектів поверхні та міжфазних границь на макроскопічні властивості речовин. Такі дослідження включають вивчення поверхневого натягу, міжфазного натягу (натягу, що існує на поверхні контакту між рідиною та твердим тілом або між двома рідинами), змочування і розпливання рідини на твердому тілі, адсорбцію газів і йонів з розчинів на твердих поверхнях, броунівський рух суспендованих частинок, емульгування, коагуляція та ін.

Для об'єктів колоїдної хімії притаманні дві загальні ознаки: гетерогенність і дисперсність, всі особливості колоїдних систем є функцією або наслідком цих двох ознак.

Гетерогенність — неоднорідність, той, що складається з різних за складом частин (однотипний — гомогенний). У хімії ознака, яка вказує на наявність міжфазної поверхні, тобто поверхневого шару, що є об'єктом вивчення колоїдної хімії. Гетерогенність кількісно визначається поверхневим натягом δ-величиною, яка характеризується енергією одиниці поверхні і фактором інтенсивності.

Дисперсність — ознака, яка визначається розмірами і геометрією тіла. Частинки можуть мати найрізноманітнішу форму: сферичну, циліндричну, прямокутну і найчастіше неправильну. Дисперсність визначається площею поверхні(фактор ємності). Добуток поверхневого натягу δ на площу поверхні s дає поверхневу енергію Gs.

Основні напрями дослідженьРедагувати

Основні напрями досліджень:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати