Адольф Гюнляйн (нім. Adolf Hühnlein; 12 вересня 1881; Нойштедтляйн, округ Байройт18 червня 1942, Мюнхен) — державний діяч нацистської Німеччини, корфюрер (керівник) Націонал-соціалістичного механізованого корпусу, генерал-майор вермахту, рейхсляйтер.

Адольф Гюнляйн
нім. Adolf Hühnlein
Народився 12 вересня 1881(1881-09-12)[2][1]
Еккерсдорф, Байройт, Верхня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер 18 червня 1942(1942-06-18)[1] (60 років)
Мюнхен, Третій Рейх
Країна  Німецька імперія
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання генерал-майор[d]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден крові
Орден крові
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Німецький Орден
Німецький Орден
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»

Біографія ред.

Родом із селянської родини. Отримав військову освіту, закінчив військову академію в Мюнхені в 1912 р У роки Першої світової війни командував батальйоном, в кінці війни служив в Генеральному штабі.

Після війни командував батальйоном у фрайкорі Франца фон Еппа. У 1923 р виступив на захист Гітлера, в зв'язку з чим був змушений покинути рейхсвер. У тому ж році брав участь в нацистському путчі і провів 6 місяців в ув'язненні.

З 1924 входить у вище керівництво СА, з 1925 - квартирмейстер НСДАП. Ернст Рем присвоїв йому звання обергруппенфюрера СА і призначив начальником автомобільної служби СА. У 1930 р був заснований Націонал-соціалістичний автомобільний корпус, перейменований в 1931 р в НСКК, як підрозділ СА. Після смерті Рема Гітлер виділив НСКК в якості самостійної організації, хоча фактично з тих пір вона була під контролем СС.

Під час війни відповідав за транспорт в рейху, в тому числі на окупованих територіях.

Посмертно отримав найвищу нагороду рейху - Німецький орден. Його наступником був призначений Ервін Краус. До теперішнього часу Гюнляйн є почесним громадянином міст Байройт і Арвайлер.

Нагороди ред.

Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період[3] ред.

Друга світова війна[3] ред.

Почесні звання ред.

Примітки ред.

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #117046736 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в Duitsland (1933-1945, Duitse Rijk) - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.

Джерела ред.

  • Cornelia Schmitz-Berning: Vokabular des Nationalsozialismus S. 439, 2000 ISBN 311016888X
  • Dorothee Hochstetter Motorisierung und «Volksgemeinschaft». Das Nationalsozialistische Kraftfahrkorps (NSKK) 1931—1945 München: Oldenbourg Wissenschaft, 2004 ISBN 3486575708
  • Till Bastian High Tech unterm Hakenkreuz. Von der Atombombe bis zur Weltraumfahrt, S. 45 (im Kap.1 Autowahn und Autobahn) ISBN 3861897407
  • Hermann Weiß (Hrsg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich, Frankfurt a.Main, 2002, ISBN 3-596-13086-7
  • Angolia, John (1989). For Führer and Fatherland: Political & Civil Awards of the Third Reich. R. James Bender Publishing. ISBN 978-0912138169.
  • Askey, Nigel (2014). Operation Barbarossa: The Complete Organisational Statistical Analysis Vol. IIb. Lulu. ISBN 978-1312413269.
  • Hamilton, Charles (1984). Leaders & Personalities of the Third Reich, Vol. 1. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-27-0.
  • McNab, Chris (2011). Hitler's Masterplan. Amber Books Ltd. ISBN 978-1907446962.
  • Hans Christoph Graf von Seherr-Thoß. Hühnlein, Adolf. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1972, Band 9, S. 732 (Digitalisat).
  • Miller, Michael (2015). Leaders Of The Storm Troops Volume 1. England: Helion & Company. ISBN 978-1-909982-87-1.
  • Schmitz-Berning, Cornelia: Vokabular des Nationalsozialismus. de Gruyter, Berlin, New York 2000, ISBN 3-11-016888-X, p. 439.
  • Hochstetter, Dorothee: Motorisierung und „Volksgemeinschaft“. Das Nationalsozialistische Kraftfahrkorps (NSKK) 1931–1945. Oldenbourg, München 2004, ISBN 3-486-57570-8.
  • Bastian, Till: High Tech unterm Hakenkreuz. Von der Atombombe bis zur Weltraumfahrt. Militzke, Leipzig 2005, ISBN 3-86189-740-7, p. 45.
  • Weiß, Hermann (Hrsg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2002, ISBN 3-596-13086-7.