Адміралтейська арка

Адміралтейська арка (англ. Admiralty Arch) — триаркова арка, розташована у Лондоні. Арка сполучає Трафальгарську площу з Мелл, що прямує через Сент-Джеймський парк до Меморіалу Вікторії і Букінгемському палацу. Арка отримала свою назву від сусідньої з нею будівлі Старого Адміралтейства, з яким вона сполучена містком.

Адміралтейська арка

Admiralty Arch, London, England - June 2009.jpg

51°30′24″ пн. ш. 0°07′43″ зх. д. / 51.50675833336077858° пн. ш. 0.12869166669444779° зх. д. / 51.50675833336077858; -0.12869166669444779Координати: 51°30′24″ пн. ш. 0°07′43″ зх. д. / 51.50675833336077858° пн. ш. 0.12869166669444779° зх. д. / 51.50675833336077858; -0.12869166669444779
Країна Flag of the United Kingdom (1-2).svg Велика Британія
Розташування Вестмінстер
Тип тріумфальна арка
Стиль архітектура неокласицизму
Архітектор Астон Вебб
Дата заснування 1912
Адреса Мелл

Адміралтейська арка. Карта розташування: Сполучене Королівство
Адміралтейська арка
Адміралтейська арка
Адміралтейська арка (Сполучене Королівство)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Арка була побудована на замовлення Едуарда VII з метою увічнення пам'яті його матері королеви Вікторії. Проект арки розроблений в 1905-07 роках англійським архітектором Астоном Веббом[1], відомим на той час такими будівлями як будівлі Музею Вікторії і Альберта в Лондоні і Королівського морського коледжу у Дартмуті. Будівництво арки велося в 1908-13 роках відомою інженерно-будівельною компанією «Моулу»[2]. Арка була урочисто відкрита в 1912 році вже після смерті короля Едуарда (1910 рік)[3].

Спочатку арка Адміралтейства призначалася для розміщення урядових та військово-морських установ. В 2000 році у підновлених приміщеннях арки розмістився на час ремонту урядових будівель Вайтголлу Секретаріат Кабінету міністрів[4]. В 2011 році через програму суворої економії було вирішено виставити будівлю на торги, виставивши ціну в 75 млн фунтів[5]. У жовтні 2012 року аукціон виграв іспанський девелопер Стефано Серрано Кеведо, який отримав будівлю в оренду на 125 років[6]. У серпні 2013 року Адміністрація Вестмінстера дозволила переобладнати приміщення арки під розкішний готель на 100 номерів, апартаменти і приватний клуб[6]

АрхітектураРедагувати

 
Центральна частина Арки Адміралтейства з боку Мелл

Будівлю арки споруджено з портлендського каменю (вапняк), з якого побудовані багато відомих пам'яток британської столиці (Букінгемський палац, Собор Святого Павла). У центральній частині розташовані три арки, замковий камінь кожної з яких декорований з боку фасаду королівським гербом. Центральна арка, зазвичай закрита гратами, відкривається тільки для тріумфальних маніфестацій (коронація, королівські весілля або похорон). Дві сусідні арки використовуються для проїзду автомобілів. З кожного боку від них знаходиться під одному арковому проходу для пішохідів. Арки розокремлюють шість колон з капітелями, що нагадують одночасно коринфський та іонічний ордер. Весь центральний фасад оброблений штукатуркою з відтворенням русту. Верхню частину фасаду арки, зверненого як до Мелл, так і до Трафальгарської площі, вінчає напис латиною:

 : ANNO : DECIMO : EDWARDI : SEPTIMI : REGIS :
 : VICTORIÆ : REGINÆ : CIVES : GRATISSIMI : MDCCCCX :

(«У десятий рік царювання короля Едварда VII королеві Вікторії від вдячних громадян, 1910 р.»)
 
Скульптура, що символізує Навігацію

Жіночі фігури, що уособлюють мистецтво Навігації і Артилерії, встановлені на торцях лівого і правого півкола арки з боку Мелл, створені англійським скульптором Томасом Броком[en][7]. Ліворуч знаходиться сидяча фігура жінки, що тримає в руках секстант. Фігура жінки, що колише в руках ствол гармати встановлена ​​праворуч. Примітно, що вона сидить у тій позі, яка нагадує християнські зображення матері і дитини - Марії з немовлям Ісусом. Геральдичні фігури, розташовані у верхній частині торця над алегоричними скульптурами Навігації і Артилерії, символізують Королівський флот. Можливо, що зображення виконані англійським скульптором і різьбярем по дереву Вільямом Сильвером Фрітом[en][8].

«Запасний ніс» ВеллінгтонаРедагувати

 
«Запасний ніс» Веллінгтона

На внутрішній стіні найпівнічнішої арки на висоті близько 2.5 м встановлено бронзовий ніс. За однією з міських легенд, цей ніс, зліплений за зразком і подобою видатного органу нюху герцога Веллінгтона, був своєрідним «привітом» британців Наполеону. Подібне розташування носа не випадкове — він був прикріплений з тим розрахунком, щоб точно відповідати висоті кінного гвардійця. Проходячи під аркою, британська гвардія терла ніс «на удачу».

Насправді, цей бронзовий ніс не що інше, як арт-розіграш і своєрідний протест проти суспільства «Старшого Брата», яке скрізь і завжди стежить за своїми громадянами. Ніс на стіні арки Адміралтейства, як і на 34 знаменитих будівлях Лондона, непомітно встановив в 1997 році англійський художник Рик Баклі, «залишивши з носом» системи зовнішнього відеоспостереження CCTV. Оригінальним зразком для зліпка послужив власний ніс Баклі. Правда відкрилася лише в 2011 році, коли Баклі, маючи намір залучити видавця для своєї книги, розкрив своє інкогніто[9].

Пам'ятник Джеймсу КукуРедагувати

 
Статуя Джеймса Кука

Поруч з аркою Адміралтейства на південній стороні Мелл на кам'яному постаменті стоїть бронзова статуя Джеймса Кука роботи Томаса Брока, встановлена ​​тут 7 липня 1914 року.

Напис на постаменті говорить: «Капітан Джеймс Кук/Королівський флот, член Королівського товариства/Народився в 1728, помер в 1779/Мореплавець, що здійснив навколосвітню подорож/дослідник Тихого океану, що заклав фундамент/ Британської імперії в Австралії і Новій Зеландії/який зобразив на мапі берега Ньюфаундленду і перетнув/браму океану Канади як зі сходу, так і з заходу//Відкритий Його Королівською Високістю, принцом Артуром Коннаутським, від імені Союзу Британської імперії 7 липня 1914»[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Лондон — цікаві факти [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] // in-england.narod.ru.
  2. Mowlem 1822-1972. L., 1972
  3. Admiralty Arch [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] // The Royal Parks
  4. Note by the Minister for the Cabinet Office on the Cabinet Office accomodation project [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Parliament.uk
  5. London's Admiralty Arch could become a hotel under Government plans [Архівовано 25 серпня 2021 у Wayback Machine.] // telegraph.co.uk
  6. а б London landmark Admiralty Arch sold to become luxury hotel [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] // theguardian.com
  7. Admiralty Arch [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.] // The Victorian Web
  8. William Silver Frith [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // The Victorian Web
  9. That's blown it! Man who put noses on London landmarks is unmasked [Архівовано 26 березня 2020 у Wayback Machine.] // standard.co.uk
  10. Captain Cook Statue [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] // The Royal Parks