Адмонтське абатство

Адмонтське абатство (нім. Stift Admont, також Benediktinerstift Admont, офіційна назва нім. Benediktinerabtei St. Blasius zu Admont) — монастир, розташований на річці Енс в австрійському місті Адмонт.

Адмонтське абатство
Тип	абатство художня галерея пам'ятка культури бібліотека і музей природничої історії
Статус спадщини	пам'ятка культурної спадщини
Країна	Австрія : ISO3166-1 alpha-3:AUT; ISO3166-1 цифровий:040;
Розташування	Адмонт
Конфесія	католицтво
Архітектурний стиль	неоготика
Засновник	Gebhard of Salzburgd
Засновано	1074
Сайт	stiftadmont.at
Адмонтське абатство (Австрія)
Адмонтське абатство у Вікісховищі

Є найстарішим монастирем в Штирії. Розташований біля входу в національний парк Гезойзе. Монастир має найбільшу монастирську бібліотеку в світі і музей з артефактами від середньовіччя до наших днів, який проводить різні культурні заходи.

Історія

Монастир був заснований 1074 року архієпископом Гебхардом із Зальцбурга. Протягом століть монастир був не тільки релігійним центром верхньої Штирії, а й центром мистецтва і науки. У 1120 році до нього був приєднаний жіночий монастир зі статутом святого Бенедикта, який був скасований в період Реформації. Заснований в XII столітті скрипторій залишив після себе унікальні рукописи. Абат Енгельберт, який очолював монастир в 1297–1327 роках, був вельми різнобічною вченою людиною.

Війни з Туреччиною і період Реформації викликали тривалий занепад монастиря. Абатство стало знову процвітати з початком Контрреформації. У другій половині XVI століття монастирем управляв Йоганн Хоффманн.

У XVII–XVIII століттях в монастирі працював ряд відомих художників і скульпторів, в числі яких були Бенно Хаан і Йозеф Штаммель. Серйозні і частково непоправні наслідки мала для монастиря пожежа 1865 року, від якої постраждала бібліотека і знищений побудований Францем Крісманом в 1782 році орган. Відновлення монастиря почалося в наступному році і було закінчено тільки до 1890 року.

Велика депресія 1930-х років привела монастир на грань банкрутства, коли абатству довелося продавати деякі зі своїх художніх цінностей. У період націонал-соціалізму монастир був розпущений, а ченці виселені. Вони змогли повернутися в нього тільки в 1946 році, після закінчення Другої світової війни.

В даний час є процвітаючим бенедиктинським співтовариством, яким керує Герхард Гафнер.

Собор абатства

Соборна церква

Римсько-католицька Соборна церква Адмонт була спроектована і побудована архітектором Вільгельмом Бюхером з Граца на місці знищеної пожежею 1865 року церкви. 12 вересня 1869 року за керівництвом настоятеля Зено Мюллера відбулося урочисте освячення церкви. Вона побудована в неоготичному стилі за зразком Регенсбургського собору і стала першим неоготичною релігійною спорудою в Австрії. Дві вежі висотою 73 і 74 метри прикрашають церкву і їх видно далеко з долини Адмонт.

Бібліотека і музей

Зал бібліотеки

Бібліотека абатства побудована в 1776 році, колись називалася «восьмим чудом світу» і є найбільшою у світі монастирською бібліотекою. Її проект був розроблений архітектором Йозефом Хьюбером; фрески на стелі виконані Бартоломео Альтомонте і скульптури — Йозефом Штаммелем. Має довжину 70 метрів, ширину 14 метрів і висоту 13 метрів. Книжковий зал вміщає близько 70 000 томів, повний бібліотечний фонд становить близько 200 000 томів. Бібліотека абатства містить понад 1400 цінних рукописів, половина яких з середньовіччя, кількість інкунабул (надрукованих до 1500 роки) і друкованих видань періоду 1501–1520 років становить понад 930.

Починаючи з періоду бароко, абати накопичили велику колекцію раритетів і наукових зразків різних видів, які були повністю знищені під час пожежі 1865 року. З 1866 року створенням нової музейної колекції зайнявся Габріель Штробль — священник і вчений: ботанік і ентомолог. Саме його стараннями музей природознавства в даний час містить понад 250 000 примірників комах, також були сформовані колекції мінералів, гірських порід і екзотичних видів. У музеї знаходяться також дві колекції історичного і сучасного мистецтва. Колекція історичного мистецтва була розпочата в 1959 році отцьом Адальбертом Краузе і значно розширилася з 1980 року. З 1997 року абатство створює колекцію сучасного мистецтва, переважно представлену молодими австрійськими художниками. У 2005 році музей абатства Адмонт був удостоєний австрійської премії Österreichische Museumspreis, що присуджується Федеральним міністерством освіти, науки і культури.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 9 березня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• Made for Admont: Im Auftrag des Abtes [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.](нім.)
• Адмонтське абатство [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]